Павлова Діана
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. п. н., професор Кучай О. В.
Формування та розвиток пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів – одна з актуальних проблем сьогодення. Формування творчої пошукової активності, ініціативи відбувається під впливом суспільства. Але розвиток суспільства – процес безперервний. Це постійне оновлення і ускладнення всіх умов і сторін життя, і діяльності людини, нові проблеми міжнародного і внутрішнього життя суспільства, нові наукові відкриття, стрімкий біг науково-технічний прогрес, зміна праці під впливом змінюваних умов життя – все це ставить і перед вчителем, і перед учнем, і перед навчанням нові і більш складні завдання. Їх пошук і вирішення активно здійснюється наукою і практикою.
Вітчизняна дидактика за останні роки провела ґрунтовну розвідку у дослідженні таких шляхів навчання, які б сприяли удосконаленню пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у навчальному процесі.
Сьогодні пошукова навчально-пізнавальна діяльність розглядається як фактор розвитку особистості молодшого школяра, важливий напрям підвищення ефективності навчання.
Активізація пошукової навчально-пізнавальної діяльності є процес і результат стимулювання активності школярів в пізнавальній діяльності. Даною проблемою в різний час займалися педагоги Б. Єсипов, М. Данилов, Г. Щукіна, Н. Тализіна і психологи Б. Ананьєв, Л. Божович, М. Добринін та інші. Активний характер навчання є надійною основою пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.
Пошукова навчально-пізнавальна діяльність спрямована на відкриття чогось нового, невідомого раніше. Перед учнем постають проблеми, які він має вирішити самостійно або співпрацюючи з однокласниками. Для вирішення цих проблем учню необхідні певні риси, якості і навички, які повинен формувати і розвивати вчитель. Їх перелік входить до основних понять проблеми пошукової діяльності молодших школярів: навчальна діяльність, пізнавальна активність, пізнавальна самостійність, пізнавальний інтерес. Без цих факторів організація пошукової діяльності є неможливою.
Пізнавальна активність проявляється в умінні школяра бачити проблему, формулювати її, знаходити шляхи розв’язання, виробляти свою думку про вивчені явища. За визначенням Г. Щукіної, пізнавальна активність школяра – це інтегральна властивість особистості, яка інтенсивно формується в шкільні роки й впливає на весь процес навчальної діяльності. Це й передумова, і результат розвитку школяра; це й мета, засіб і результат активізації навчально-виховного процесу [1, c. 203]. Тобто, пізнавальна діяльність – особлива, бо суб’єктом її є учень, який формується, його свідомість, інтелект.
На основі пізнавальної активності формується пошукова навчально-пізнавальна активність. О. Савченко підкреслює, що у фундаменті дослідницької поведінки лежить психічна потреба в пошуковій активності в умовах невизначеної ситуації. Пошукова навчально-пізнавальна активність є незамінною передумовою пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів [2].
Формування в молодших школярів навиків пошукової діяльності має відбуватися у руслі розвивального навчання. Здійснюватись цей процес повинен системно із застосовуванням методів, засобів та підходів, які функціонують комплексно.
Аналіз практики масової школи показує, що проблема забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів розробляється, але не в повній мірі. Вчителі – практики не повністю використовують можливості певних методів навчання, а лише окремі методи. Звертають увагу на перевантаження програм навчальним змістом. Також є помітною необізнаність деяких вчителів з сутністю і способами використання конкретних засобів і методів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності.
В роботі творчих вчителів можна простежити певну роботу в напрямку формування та розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів в навчальному процесі. Цікаві рекомендації дає З. Друзь [3] та В. Майборода [4], щодо використання навчально-пізнавальних завдань на різних етапах уроку. Вони наголошують, що при розв’язанні творчих завдань має всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу. Цікавим є досвід роботи Г. Рибальченко, де ефективно використовується індивідуальний підхід до учнів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Щукина Г. И. Деятельности – основа педагогического процесса. Советская педагогика, 1982. №8. С. 7–9.
- Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. Київ : Радянська школа, 1982. 176 с.
- Друзь З. В. Нестандартні завдання, як засіб стимулювання пізнавальних інтересів молодших школярів: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.01 / Друзь З. В. Київський університет ім. Т. Шевченка. Київ, 1997. 24 с.
- Майборода В., Друзь 3. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів. Початкова школа, 1998. №6. С 7–10.