ПРОПЕДЕВТИКА ФІЗИЧНИХ ЗНАНЬ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Панихида Єлена 

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: к. п. н., доцент Грітченко Т. Я.

Пропедевтичні знання з фізики закладаються ще у початковій школі. Можна з упевненістю сказати, що вивчення таких предметів, як фізика та астрономія у старшій школі неможливе без початкової підготовки. Слово пропедевтика у перекладі з грецької означає «навчаю попередньо»; підготовчий, вступний курс, вступ до якоїсь науки [3, с. 59]. У нашому випадку – «введення в науку». 

Проблемам ознайомлення учнів початкової школи з явищами природи; з методами вивчення фізичних явищ, включаючи проблемні й дослідницькі; формування інтересу до змісту фізики та розвиток умінь учнів спостерігати явища присвячено наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників. (І. Аргинська, А. Бахтіна, Д. Біда, Л. Бурова, Н. Виноградова, В. Давидов, Н. Дмитрієва, Л. Занков, Т. Карімсакова, І. Коробова, B. Ледньов, О. Павлюк, М. Скаткін, М. Тіток, С. Холіна, А. Хрипкова та ін.)

Встановлено, що учні початкової школи мають достатній рівень розвитку мислення для засвоєння елементів фізики. До закінчення початкової школи учні можуть мислити гіпотезами. При цьому навчання і виховання, на думку психологів (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Ж. Піаже, Д. Ельконін та ін.) відіграє провідну роль у психічному розвитку дитини.

Питання вивчення фізики, починаючи з початкової школи, стає досить актуальним. В. Бузько зазначає, що «…прогресивна педагогічна думка наполегливо приводила ідею про бажання можливості раннього ознайомлення дітей зі світом фізичних явищ, про необхідність просування шкільної фізики в молодші класи.

При поділі курсу фізики на два ступені учнів вводять у сферу фізичних понять поступово, найбільш природним та педагогічним шляхом, при якому на кожному етапі їм викладається матеріал, який відповідає їхнім пізнавальним здібностям та їхнім розумовим інтересам, коли їм під силу дослідження та вивчення тільки найпростішших, елементарних явищ, неважких залежностей» [1, с. 113]. 

Останніми роками сприйняття учнями навколишнього світу дещо змінилося. Це обумовлено бурхливим розвитком засобів масової інформації, які є основним джерелом інформації для дитини з ранніх років. Ця інформація стає для неї «свіжою» і постійно витісняє явища зі світу фізичної реальності. Дитина на значний час занурюється у віртуальний світ, закони якого значно відрізняються від реально діючих фізичних законів. А це надто небезпечно. Саме тому в той час, як дитина починає відчувати себе «дорослою», переходячи в основну школу, їй потрібно дати можливість освоїти реальний фізичний простір – простір речей і явищ. Освоїти на рівні фактів: самій відкривати властивості різних об’єктів реального світу, встановлювати закономірності протікання основних явищ, виявляти їх прояви у власній життєдіяльності, вчитися передбачати наслідки звичайних дій [4, с. 34]. 

Чому цьому досить легко навчитися на прикладах фізики і значно важко на уроках біології, фізичної географії та хімії? Тому, що закони фізики найпростіші й найзагальніші закони природи. Вони є основою для всіх більш складніших фізичних явищ. 

А ще тому, що фізичні явища можна вивчити на уроках фактично. Це обумовлено саме специфікою фізики: 

  • по-перше, протікання фізичних явищ не потребує тривалого часу (як в біології і фізичній географії) а, отже, тривалої уваги учнів (відомо, що їм потрібно все бачити негайно); 
  • по-друге, фізичні явища легко продемонструвати; 
  • по-третє, закономірності проходження явища, вплив на його проходження різних факторів (початкових та інших умов) може встановити сам учень, багаторазово виконавши дослід і змінюючи його умови. При цьому учень набуває навички і скоординованості рук і головного мозку; 
  • по-четверте, учень оперує конкретними об’єктами, вчиться мислити конкретно. Це створює умови для поступового переходу до розвитку абстрактного мислення. 

Отже, пропедевтична підготовка базується на фізичному матеріалі, який має ряд переваг над іншими з точки зору залучення дитини в світ фізичної реальності. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бузько В. Л. Пропедевтика фізичних знань у початковій школі та під час вивчення природознавства як засіб формування пізнавального інтересу учнів до фізики. Наукові записки Малої академії наук. Серія : Педагогічні науки. 2013. Вип. 3. С. 113–120.
  2. Бузько В. Л. Реалізація наступності у формуванні пізнавального інтересу до фізики учнів початкової та основної школи : метод. рек. для вчителів. Кіровоград : ПП «Ексклюзив-Систем», 2014. 68 с.
  3. Нечволод Л. І. Сучасний словник іншомовних слів. Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. 768 с.
  4. Програми для середніх загальноосвітніх шкіл : Фізика. Астрономія : 7–12 класи. К. : Перун, 2006. 68 с.

Please publish modules in offcanvas position.