Пугаченко Олена
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Торчинська Т. А.
Новітня освітня парадигма спрямована на становлення особистості з високим інтелектуальним потенціалом, здатної учитися і працювати в умовах постійного розширення інформаційного простору, що у великій мірі залежить від того, чи вміють школярі самостійно знаходити, осмислювати, обробляти, об’єктивно оцінювати інформацію, застосовувати її для вирішення життєвих проблем. Формування загальної культури учнів неможливе без розвитку в них навичок самостійної роботи.
Проблема організації самостійної роботи учнів не нова і досліджується в різних напрямках багатьма вченими. Зокрема, у сфері психології вона пов’язується з розкриттям закономірностей аналітико-синтетичної діяльності учнів, виявленням ролі порівнянь, асоціацій і узагальнень у розвитку дітей, вивченням шляхів становлення пізнавальної активності школярів (Д. Н. Богоявленський, В. В. Давидов, Г. С. Костюк, Н. Ф. Тализіна).
Лінгводидакти аналізують види, форми і принципи організації самостійної роботи, визначають її роль у навчанні, висувають вимоги до її проведення (Г. Р. Передрій, А. В. Текучев, Л. П. Федоренко).
Один з найбільш важливих аспектів самостійної діяльності школярів – формування в них уміння підвищувати свій рівень грамотності, зокрема орфографічної, що зумовлено сучасними вимогами соціуму.
Дослідження самостійної роботи школярів з орфографії можна згрупувати за такими напрямками: добір завдань, дидактичного матеріалу до різних тем, складання системи вправ; специфіка роботи над помилками; шляхи формування навичок самоконтролю у школярів; робота зі словниками, навчальними посібниками, збірниками вправ, спеціальними зошитами; принципові положення щодо організації самостійної роботи, методика її проведення на уроках рідної мови; вимоги до здійснення самостійної роботи.
Самостійна робота як робота за завданням, може успішно здійснюватися тільки тоді, коли учень чітко усвідомлює мету роботи й у нього є прагнення до досягнення цієї мети. Іншими словами, успіх самостійної роботи обумовлюється цілеспрямованістю учнів.
Крім того, успіх самостійної роботи обумовлюється також наявністю вже сформованих в процесі навчання умінь і навичок, як практичних, так і розумових, котрі необхідні для досягнення поставленої мети.
Цілеспрямованість робить самостійну роботу учнів свідомою, осмисленою, викликає інтерес до неї. Наявність уже сформованих умінь і навичок створює ту технічну основу, ті механізми, за допомогою яких учні йдуть до досягнення поставленої мети.
Необхідно, щоб завдання, запропоновані учням для самостійного виконання, були посильні для них. Основою цієї системи має бути поступове наростання пізнавальної самостійності дітей, що здійснюється шляхом ускладнення як матеріалу, так і розумових задач, а також шляхом зміни ролі і рівня допомоги вчителя.
Самостійна робота тільки тоді досягає найбільшого успіху, коли школярі усвідомлюють свої досягнення як результат самостійної діяльності, помилки, допущені ними в ході роботи. Велику роль у цьому відіграє аналіз учителем роботи учнів. Ця робота впливає на ефективність навчання, якщо учитель спрямовує учнів на самоконтроль результатів своєї навчальної діяльності.
Значення самостійної роботи в навчальному процесі важко переоцінити. Вона сприяє формуванню самостійності як якості особистості, сприяє реалізації принципу індивідуального підходу, дозволяє диференціювати навчальні завдання і тим самим сприяти досягненню дійсно свідомого і міцного оволодіння знаннями. Можна сказати, що тільки в ході самостійної роботи учні розвивають ті пізнавальні здібності, здобувають і удосконалюють ті уміння і навички, без яких неможливе оволодіння знаннями як у школі, так і в житті.
Самостійну роботу застосовують на всіх етапах уроку, але з об’єктивних причин майже не організовують на етапі вивчення нового матеріалу.
Самостійна робота є наслідком його точно організованої діяльності на уроці, що мотивує самостійне її розширення, поглиблення і продовження у вільний час. Вчитель повинен організовувати навчальну роботу школяра, створивши програму його самостійної діяльності з оволодінням знаннями, та керувати нею.
По-друге, самостійна робота школяра є більш широким поняттям, ніж домашня робота. Вона може включати й позаурочне задане вчителем школяру завдання. Але в цілому це паралельно існуюча зайнятість учня за виробленою ним самим програмою засвоєння матеріалу.
Самостійна робота - це вища форма навчальної діяльності учня, що є формою самоосвіти.
У структурі самостійної роботи виділяють три головні етапи.
І (підготовчий) етап знайомства із завданням, учень, вислухавши завдання, здійснює аналіз завдання і зв’язаний з ним синтез, тобто осмислює його, виділяючи, що дане в завданні, що потрібно чи довідатися зробити, які будуть потрібні для цього знання і дії, складає план виконання завдання. Тобто, іде усвідомлення учнями дидактичних завдань самостійної роботи, її мотивація, установка на увагу та інструктаж вчителя.
II (виконавський) етап полягає у тому, що учень, зрозумівши завдання і склавши план дій, виконує і перевіряє його. Учитель може здійснювати поточний контроль за роботою, надавати допомогу невстигаючим учням.
III (підсумковий) етап, полягає в тому, що учень, виконавши завдання, сам, за власною ініціативою перевіряє свою роботу й оцінює її, тобто здійснює самоконтроль і самооцінку. Також іде перевірка з боку вчителя, оцінювання результатів роботи, виділення позитивних моментів у самостійній роботі і типових помилок під час виконання, а головне, взаємоконтроль і самоконтроль.
Таким чином, у структуру самостійної роботи входить: аналіз завдання, пошук способів здійснення завдання, планування роботи, виконання завдання, перевірка й оцінка зробленої роботи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії: Навчальний посібник / С. О. Караман. – К.: Ленвіт, 2000. – 272 с.
- Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навчальний посібник // В. С. Лозниця – К.: «Ексоб», 2009. – 304 с.
- Лопушинська Н., Лопушинський І. Самостійна робота школярів на уроках рідної мови // Початкова школа. – 2007. – № 4. –С. 26-27.
- Мельничайко О. І. Рідна мова. Комунікативні вправи: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004.