Пушкар Наталія
Київський університет імені Бориса Грінченка
Науковий керівник: к. п. н., доцент Січкар А. Д.
Серед переліку ключових компетенцій, включених до «Базового компонента дошкільної освіти України» (2012), чільне місце посідає сенсорно -пізнавальна компетенція. Складовими сенсорно-пізнавальної компетенції є орієнтація дитини в сенсорних еталонах (форма колір, величина), їх видах, властивостях, ознаках; у часі і просторі; оволодіння прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення. Завдання формування сенсорно пізнавальної компетенції полягає в забезпеченні здатності дитини, не лише виокремлювати якості предметів і явищ навколишнього світу, а й самостійно набувати знання, відкривати свій внутрішній світ, що значно важливіше для неї, ніж засвоєння готових знань від дорослих [1, с. 16].
Формування сенсорно-пізнавальної компетенції здійснюється в процесі сенсорного виховання. Сенсорне виховання, направлене на формування повноцінного сприйняття навколишньої дійсності, служить основу пізнання світу, першим ступенем якого є чуттєвий досвід. Саме дошкільний вік є найбільш сприятливим для вдосконалення діяльності органів чуття, що забезпечують повноцінні й різнобічні уявлення про довкілля [3, с. 154155].
На сучасному етапі реформування системи освіти в Україні широкого розповсюдження набуває система виховання італійського педагога М. Монтессорі. Свої погляди щодо сенсорного виховання М. Монтессорі виклала у праці «Метод Монтессорі» (1909). Ця книга стала відомою на теренах України під назвою «Будинок дитини. Метод наукової педагогіки». «Сенсорика» – один із напрямків виховання,що увійшов до книги, розроблений М. Монтессорі з урахуванням природної потреби дитини у пізнанні [ 4].
Педагог розглядала сенсорне виховання складовою частиною загального поняття «всебічний гармонійний розвиток»; як першооснову підготовки дитини до повноцінного життя у природному й соціальному середовищі. Формування повноцінної особистості, на її погляд, неможливе без належного розвитку органів чуття, оскільки чуттєве сприймання є передумовою інтелектуального розвитку й вихованості [5, с. 286-287].
М. Монтессорі вважала, що знання не підкріплені чуттєвим досвідом, мають не стійкий характер та незрозумілий для дитини зміст. Саме тому, за методом М. Монтессорі сенсорний досвід дитина накопичує працюючи зі спеціально створеним дидактичним матеріалом. Дидактичний матеріал, розроблений М. Монтессорі, зорієнтований на розвиток певних сфер відчуттів, вироблення уміння слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу тощо. Такий матеріал сприяє зосередженню уваги на деякій ізольованій властивості предмета. Для прикладу – в об’ємі – циліндри, куби і призми, в довжині – поділені на дециметри палиці, в шумах – циліндричні коробочки з різним умістом. Дидактичний матеріал не просто сприяє розвитку органів чуття дитини, а й спрямовує її до певних розумових дій, допомагає розрізняти, впорядковувати враження; дає можливість дитині самостійно набувати знання про якості предметів і відкривати свій внутрішній світ [2, с. 64].
Задля здійснення сенсорного виховання, на думку М. Монтессорі, важливо організувати, «підготовлене середовище». Воно має бути змінним (залежати від інтересу дітей), бути передумовою реалізації дитиною можливостей власного розвитку через самостійну діяльність.. Дидактичний матеріал для сенсорного розвитку дітей різного рівня складності М. Монтессорі вважала важливим чинником цього середовища. Дидактичні вправи з матеріалом М. Монтессорі спрямовані на забезпечення розвитку сенсорних відчуттів та розширення їх спектру; концентрації уваги, активізацїї розумових дій дитини, координації рухів, розвитку м’язового апарату. Водночас, дидактичні вправи з матеріалом М. Монтессорі сприяють самовихованню. Це пов’язано з особливістю дидактичного матеріалу сенсорного спрямування: в ньому закладено контроль помилок. Вправляючись, дитина помічає свої помилки, а щоб виконати правильно завдання, вчиться надалі уникати неправильних рішень і дій. Під час роботи з матеріалом М. Монтессорі у дитини формуються такі якості як: самостійність, цілеспрямованість, організованість, охайність [5, с. 384].
Успішна робота в підготовленому середовищі («Сенсорна зона») можлива за таких умов: наявність привабливого, доступного матеріалу, який поступово ускладнюється; наявність місця для роботи з матеріалом та часу на цю роботу; наявність бажання дітей займатися роботою з певним матеріалом; отримання особистого задоволення дитиною від роботи з матеріалом Монтессорі [6, с. 45].
Зазначене вище дає підстави стверджувати, що перетнувши сторічний рубіж, провідна ідея методу М. Монтессорі, щодо сенсорного виховання: забезпечення розвитку та саморозвитку дитини в підготовленому середовищі в процесі діяльності з автодидактичним матеріалом є співзвучною із актуальними сучасними ідеями та технологіями і потребує подальшої адаптації з врахуванням вимог науково-технічного прогресу та тенденцій соціального розвитку суспільства. Дидактичний матеріал М. Монтессорі відповідає природі дитини дошкільного віку і тому є об’єктом її діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Базовий компонент дошкільної освіти. К.: Вид-во МОНМС України, 2012. 21 с.,
- Грама Н. Г. Сенсорний розвиток дітей раннього віку: теорія і практика: монографія. Одеса, 2018.239 с.
- Малікова Ю. В. Сенсорне виховання в сучасній теорії і практиці дошкільної освіти. Науковий вісник. Одеса, 2005. № 3-4. С.154-159.
- Марія Монтессорі – Педагог і Людина, яка присвятила своє життя дітям. URL: http://vgoadpo.blogspot.com/2012/08/blog-post_7000.html (дата звернення: 16.10.20)
- Сорокова М.Г. Система М. Монтессори. Теория и практика: Учеб. пособие. Москва: Академия, 2003. 384 с., с. 286-289.
- Українська освіта. Чому М.Монтессорі? /За ред.. Б.М.Жебровського. К. 2003. ? с