Харченко Ольга
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент Хлистун І. В.
З-поміж підходів до навчання української мови, які найбільше сприяють розвитку мовної особистості, зазначає М. І. Пентилюк, науково обґрунтованими є комунікативно-діяльнісний і функційно-стилістичний, яким підпорядковано інші, а саме: лінгвістичний, етнопедагогічний, культурологічний, психологічний, особистісний [1].
На основі зарубіжних фундаментальних досліджень М. Р. Львова, Т. Г. Рамзаєвої, Т. О. Ладиженської, Г. О. Фомічевої у науково-методичний обіг увійшов комунікативно-діяльнісний підхід до викладання мови в початковій школі. Праці вчених об’єднують діяльнісний підхід до проблем розвитку граматичної будови мовлення учнів, широке використання новітніх досягнень теорії мовленнєвої діяльності, комплексне вирішення проблем мовленнєвого розвитку молодших школярів. Проте в концепціях учених натрапляємо і на відмінності, які й дають нам змогу виокремити комунікативний (комунікативно-діяльнісний) та риторичний напрями в методиці розвитку мовлення молодших школярів.
Комунікативно-діяльнісний напрям пов’язаний із виявленням закономірностей мови як засобу людського спілкування. Цей напрям пропонує різні підходи щодо організації навчання, із-поміж них: функційно-семантичний, структурно-семантичний та системний підходи.
Функційно-семантичний підхід до вивчення одиниць мови передбачає організацію роботи над мовленнєвими зразками шляхом їхнього сприйняття й аналізу, а також породження мовленнєвих висловлювань, тобто синтезу мовлення з опорою на виявлені закономірності мови.
Структурно-семантичний підхід до навчання мови передбачає врахування системної будови мови, що охоплює синтагматичний, парадигматичний, ієрархічний та асоціативно-дериваційний рівні.
Системний підхід до навчання мови вважають важливим методологічним засобом наукового пізнання мови, що уможливлює використання принципу системності як мисленнєвої технології. Системний підхід став одним із найважливіших принципів навчання і в середній школі, і в початковій. На основі системного підходу в дослідженні питання розвитку зв’язного мовлення учнів початкової ланки загальноосвітньої школи, практичну реалізацію системного підходу висвітлено у працях: збагачення словникового запасу молодших школярів синонімами (К. І. Пономарьова) [2]; розвитку образного мовлення школярів у початковій школі (Н. М. Сіранчук) [3]; роботі над фразеологізмами як засобом формування культури спілкування молодших школярів (Л. О. Соловець) [4].
У методиці початкової освіти означений підхід потребує детального дослідження, тому саме на основі системного підходу науковці вбачають можливість теоретичного обґрунтування формування лексичної компетентності молодшого школяра.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Пентилюк М. І. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : Ленвіт, 2000. 264 с.
- Пономарьова К. І. Збагачення словникового запасу молодших школярів синонімами як засіб увиразнення мовлення : автореф. дис. канд. пед. наук. Київ, 2002. 20 с.
- Сіранчук Н. М. Формування лексичної компетентності в учнів початкових класів на уроках української мови: Монографія. Київ: «Центр учбової літератури», 2017. 288 с.
- Соловець Л. О. Робота над фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів : автореф. дис. … канд. пед. наук. Киї, 2004. 20 с.