Віта Мельничук,
викладач-стажист кафедри теорії початкового навчання
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Початкова освіта покликана стати фундаментом, на якому будується засвоєння системи наукових понять, реалізації нових навчально-виховних завдань Вона є першим етапом у розвитку інтелектуальних можливостей, формуванні творчих здібностей, самостійності учнів у навчанні, у спрямуванні їхньої навчальної діяльності. Актуальним в освіті є питання формування компетентності дитини – не тільки володіння нею певною інформацією, а вміння їх критично осмислити, продуктивно використовувати і самостійно збагачувати. Якість освіти є одним з головних пріоритетів держави. В умовах сучасної глобалізації інформація посідає основне місце в розвитку та житті суспільства.
Аналіз літературних джерел з проблем медіаосвіти, формування медіакультури учнівської молоді дозволяє виділити наступні функції медіаосвіти як складової професійної підготовки майбутнього вчителя: інформаційна; просвітницька; функція соціалізуюча; ціннісно-орієнтаційна, адаптаційна; культурно-дозвільна.
Розвиток технологій веде до зростання темпів оновлення професійних знань також і в межах однієї групи спеціальностей. Впровадження медіаосвіти в Україні також пов’язане з курсом нашої держави на повноправне входження до Європейського Союзу, де розвиток медіаосвіти є одним з головних пріоритетів освітньої політики. 2008 року Європейський парламент ухвалив «Резолюцію щодо медіаграмотності у цифровому світі». Цей документ обґрунтовує необхідність цілеспрямованого розвитку медіаосвіти у державах ЄС, формулює рекомендації щодо конкретних шляхів реалізації цього завдання на різних освітніх рівнях. «Резолюція щодо медіаграмотності у цифровому світі» Європейського парламенту подає практичні рекомендації для національних освітніх систем.
Медіаосвіта повинна стати компонентом формальної освіти, доступним усім дітям, повинна стати невід’ємною частиною навчальної програми на всіх етапах шкільного навчання та виступати як базова компетенція до Європейської програми освіти протягом життя. Українська медіаосвіта повинна формувати навички критичного сприйняття інформації в Інтернеті і традиційних ЗМІ, аналізу медійних повідомлень, оцінювання їх достовірності і об’єктивності. Розвиток медіаосвіти дорослих здійснюється за трьома основними напрямами:
а) медіаосвіта батьків учнів середніх шкіл;
б) медіаосвіта як невід’ємна частина сучасної громадянської освіти;
в) медіаосвіта як необхідний засіб забезпечення успішності сучасного фахового навчання, у тому числі самостійного.
Для успішного розвитку медіаосвіти необхідно також виконати низку ключових завдань, зокрема: уточнення концептуальних підходів, цілей та завдань медіаосвіти: необхідне акцентування уваги на активному цілеспрямованому використанні можливостей, які надають Інтернет і традиційні ЗМІ, на виробленні уміння знаходити, аналізувати й ефективно використовувати потрібну для вирішення різноманітних життєвих завдань інформацію, враховуючи, що самостійно отримувана через медіа інформація становитиме значну частину майбутньої фахової компетентності сьогоднішніх учнів і студентів; закріплення інструментального розуміння медіа з одночасним акцентуванням уваги на виявленні та протидії інформаційним маніпуляціям. Інтеграція елементів медіаосвіти у навчально-виховний процес з використанням можливостей наявних навчальних предметів та виховних заходів.
Важлива складова модернізації освіти, яка сприятиме побудові в країні інформаційного суспільства, розвиткові економіки знань, становленню громадянського суспільства - розроблення і прийняття Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Концепція має на меті сприяння розбудові в Україні ефективної системи медіа-освіти заради забезпечення всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у них медіа-обізнаності, медіа-грамотності і медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Реалізації ідей медіаосвіти у шкільну та вузівську практику багато в чому залежить й від існуючих національних традицій формування громадської думки, зв’язку між різними соціальними інститутами.
Сучасні стандарти вищої професійної педагогічної освіти відзначають, що випускники педагогічних навчальних закладів повинні володіти методами пошуку, обробки та використання інформації, вміти її інтерпретувати, адаптувати відповідно до запитів адресатів. Зазначені взаємозв’язки медіаосвіти та професійної підготовки майбутнього вчителя слід розглядати як важливі складові його професійної компетентності. Формування медіаосвіти у процесі професійної підготовки майбутнього учителя початкових класів передбачає вивчення реальної практики взаємозв’язку сучасної студентської молоді та медіакультури
До 2020 року Концепція передбачає реалізацію експериментального етапу, поступового укорінення медіаосвіти та стандартизацію вимог до медіаосвіти (2014–2016) і подальший розвиток медіаосвіти та завершення масового запровадження (2017–2020). Головною метою концепції є надання принципово нового підходу до модернізації школи, що передбачає виконання наступних складових:
¾ інтеграція школи в єдиний інформаційно-освітній простір;
¾ забезпечення всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа;
¾ формування у них медіа-обізнаності, медіа-грамотності і медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей;
Важливість досягнення розвитку у нашій державі медіаосвіти зростає з огляду на необхідність протистояння інформаційній агресії та модернізації української освітньої системи відповідно до європейських стандартів. Крім того, належний рівень медіаосвіченості і, внаслідок цього, поінформованості громадян є необхідним для зміцнення демократії та прискорення економічного зростання, а краще розуміння громадянами основ функціонування медіасфери вестиме до зростання вимог громадян до медіа і, відповідно, до підвищення якості вітчизняної інформаційної продукції. Педагог, який володіє медіаграмотністю, буде мати можливість заохочувати та розвивати в учнів проблемне мислення, пов’язане із медіа, спонукати до самостійного пошуку медіаінформації, розвивати здібності використовувати численні медіаджерела для вирішення навчальних завдань, міркувати над власним медійним досвідом
Основні завдання медіаосвіти як компоненту загальної та професійної освіти полягають у наступному: підготувати молоде покоління до життя у сучасних інформаційних умовах; формувати навички самостійного критичного оцінювання інформаційного потоку; навчити людину розуміти медіатексти, усвідомлювати наслідки їх впливу на психіку, протистояти маніпулятивному впливу засобів масової комунікації; оволодівати різноманітними засобами спілкування на підставі медіакультури; створювати власні медіатексти мовою різних ЗМІ.
Список використаних джерел
1. Медіаграмотність у початковій школі: посібник для вчителя / Волошенюк О. В, Ганик О. В., Голощапова В. В, Дегтярьова Г.А, Іванова І. Б., Кожанова А. Ю., Пиза Г. Ю., Шкребець О. О, Янкович О. І. / За редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф. – Київ : ЦВП, АУП, 2018 — 234 с
2. Медіаосвіта і медіаграмотність [Електронний ресурс] // Академія української преси : портал МБФ. – Режим доступу : http://medialiteracy.org.ua/index.php.
3. Больц Норберт. Абетка медіа / за загал. ред. В. Ф. Іванова; переклад з німецької В. Климченка. – Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2015. – 177 с
4. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція)/ за ред. Л. А. Найдьонової, М. М. Слюсаревського. –Київ,2016. –16с.
5. Казаков Ю.М. Педагогічні умови застосування медіаосвіти в процесі професійної підготовки майбутніх учителів : автореф. дис… канд. пед. наук : 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти / Ю.М. Казаков. – Луганськ, 2007. – 21 с.