Пайкош Руслана,
студентка ІVкурсу педагогічного факультету
Кам’янець-Подільський національний університет
імені Івана Огієнка
Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. У системі загальної середньої освіти одне з основних місць займає початкова школа, де закладається фундамент розумових, моральних та емоційно-вольових якостей. Виховання пронизує увесь освітній процес, зокрема й процес математичної освіти молодших школярів. У Типових освітніх програмах визначено, що метою навчання математики є «різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності» [4, c. 206].
Проблему виховання на уроках математики досліджували ряд науковців (Г. Балл, Л. Гурова, С. Максименко, Є. Машбиць, Н. Менчиська, Н. Побірченко, З. Склєпань, Л. Фрідман – психологічний і методичний аспект виховання у процесі розв’язування задач; М. Бантова, Г. Бевз, М. Богданович, Г. Вельтюкова, Г. Гап’юк , Ю. Колягін, Я. Король, М. Левшин, М. Моро, А. Столяр, І. Тесленко, Л. Фрідман та ін. особливу увагу приділяли формуванню системи загальносоціальних понять у молодших школярів, добору задач з виховним змістом до підручників початкової школи).
Проте сучасні проблеми виховання на уроках математики засобами проектних технологій висвітлено недостатньо.
Для початкової школи прийнятним є розуміння проекту як навчально-пізнавального завдання для учнів, спрямованого на розв’язання проблеми, пов’язаної зі створенням суб’єктивно чи об’єктивно цінного освітнього продукту [1, с. .8].
Використання проектних технологій навчання допоможе розкрити опосередковані зв’язки математики з навколишнім середовищем і практичною діяльністю людей, реалізувати виховні функції навчання.
Аналіз педагогічної літератури (К. Баханов, Т. Башинська, В. Землянська, О. Онопрієнко, В. Тименко та ін.) свідчить, що процес планування змісту та ходу впровадження технології організації навчальної проектної діяльності в початковій школі доцільно здійснювати за такими етапами, як організація, планування, реалізація та підсумок.
О. Онопрієнко зазначає, що у початковій школі використовують загальноприйняту класифікацію проектів: за домінувальною діяльністю (дослідницько-пошукові, творчі, рольові (ігрові), прикладні, ознайомлювально-інформаційні); предметно змістовою галуззю (монопредметні, міжпредметні, надпредметні (позапредметні); характером контактів (серед дітей однієї вікової групи, серед дітей різновікової групи, у співавторстві з батьками); кількістю учасників (індивідуальні, парні, групові); тривалістю (короткочасні, середньої тривалості, довгострокові) [3].
Визначившись з видом проекту, учитель добирає відповідну тему. Серед тем проектів, які використовуються в початковій школі, С. Скворцова називає такі: задачник з математики; збірник прикладів (для своєї маленької сестрички чи братика); юні творці поезії, поети рідного краю; наведемо лад у місті, готуємося до ремонту (завдання передбачаються на обчислення площі підлоги, стелі, стін); наш шкільний двір (завдання дозволяють практично ознайомитися з вимірюванням периметра, обчисленням площі); вигадування, озвучування, малювання ілюстрацій до мультфільмів на задану тематику [2, с. 82].
Результатами проектної діяльності молодших школярів можуть бути, за дослідженнями С. Скворцової, Л. Коваль, альбом, журнал, книжка-розкладка, макет, модель, наочні посібники, паспарту, плакат, план, серія ілюстрацій, казка, довідник, стіннівка, сценарій свята, фотоальбом.
Реалізація проектної технології навчання передбачає визначення дидактичної мети, яка включає і виховний аспект. Виховний аспект впливає на формування загальнолюдських цінностей та почуття відповідальності, самодисципліни, самоорганізації. Крім того, він має виховне значення, оскільки збагачуває особистий досвід учнів та формує власний погляд на події.
Вагоме значення в сучасних умовах соціально-політичної ситуації в Україні має застосування елементів українознавства у проектній діяльності на уроках математики. Математичні поняття пов’язуються в пам’яті учнів не лише з цифрами і буквами, а ще асоціюються з історичними подіями чи предметами, які їх стосуються. Застосовуючи українознавчу інформацію у проектній діяльності з математики, учитель досягає водночас кількох цілей. Таке поєднання дає змогу подати учням матеріал у новому світлі, що значно підвищує їх інтерес, концентрує увагу та, відповідно, покращує процес мислення й самого навчання. Запровадження українознавчих елементів у проектну діяльність з математики розвиває в учнів почуття патріотизму, допомагає глибше ознайомитися з історією, звичаями традиціями рідного краю, духовно збагачує. Такий інтегрований підхід допомагає всесторонньо ознайомлювати учнів з досягненнями української науки, надбаннями культури українського народу.
Наведемо тематику українознавчих проектів з математики для молодших школярів: «Народні методи вивчення таблиці множення», «Математичні народні загадки», «Які числа називають «магічними»?», «Найдавніші математичні знаки», «Математика в українських народних казках», «Математика в українських піснях», «Математика в українських прислів’ях і приказках», «Математика у легендах про Україну», «Математика в українській національній кухні», «Найвідоміші математики України», «Грошові одиниці в Україні» тощо.
Отже, проектна діяльність на уроках математики сприяє емоційному піднесенню молодших школярів у процесі діяльності, формуванню відчуттів радості відкриття нового, особистої значущості від долучення до нового виду діяльності, створенню ситуації успіху після завершення проекту, адекватних емоційних проявів щодо спільної роботи над проектом, вираженню доброзичливих емоцій стосовно роботи інших учасників проекту, тобто тим напрямам формування особистості, що визначені Новою освітньою політикою України.
Список використаних джерел
1. Інноваційні технології в початковій школі. К. : Шк. світ, 2008. 112 с. (Бібліотека «Шкільного світу»).
2. Коваль Л. В., Скворцова С. О. Методика навчання математики: теорія і практика: Підручник для студентів за спеціальністю 6.010100 „Початкове навчання”, освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” [2-ге вид., допов. і переробл.].Харків: ЧП «Принт-Лідер», 2011. 414 с.
3. Проекти в початковій школі : тематика та розробки занять / упоряд. : О. Онопрієнко, О. Кондратюк. К. Шк. світ, 2007. 128 с. (Бібліотека «Шкільного світу»).
4. Типові освітні програми для закл. загальної середньої освіти: 1-2 класи. К. : ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР+», 2018. 240 с.