Лупак Марія
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник:
к.п.н., доцент Шевчук І. В.
Проблема розвитку творчого мислення неодноразово розглядалась у філософській, психологічній та педагогічній літературі, однак стверджувати, що вона в повній мірі достатньо висвітлена і що все можливе вже зроблено, доволі передчасно. Перед тим, як розробляти конкретні методики розвитку творчого мислення, необхідно було провести детальний аналіз існуючих підходів до вивчення даної проблеми та виділити ті питання, які потребують подальшого наукового вивчення, а це педагогічні умови, що забезпечують результативність підготовки майбутніх учителів до здійснення розвитку творчого мислення на педагогічній практиці, здійснення керування цим процесом і багато інших вагомих питань.
У науковій літературі проблема розвитку творчого мислення тісно пов’язана з проблемою творчості. А це діяльність, яка спрямована на створення оригінальних, неповторних, соціально-значущих цінностей, а також методів дослідження та засобів перетворення світу.
В історії філософії феномен творчої діяльності був узагальнений І. Кантом. Сутність її за І. Кантом, проявлялась в продуктивній уяві, яка є джерелом й одночасно способу придбання нових знань. Філософи нового часу Ф.Бекон і Р.Декарт розуміли творчість як процес логічного отримання знань із вихідних посилок, а пізнання – як раціональні операції. Прибічники інтуїтивізму у творчості А. Пуанкаре, В. Оствальд і Г. Гельмгольц наголошували на інтуїтивному характері творчості, її неусвідомленості. К. Юнг, М. Блог, продовжуючи психоаналітичну традицію, також зводили процеси творчості до сфери несвідомого.
Деякі дослідники намагались подолати протиріччя між свідомим характером творчого мислення, логічним оформленням продуктів творчого мислення та певною спонтанністю виникнення самих ідей. Так, Б. М. Кедров у своїй праці звертає увагу на роль свідомої роботи під час виникнення нових ідей одночасно, а також визнає роль підсвідомого під час здійснення наукових відкриттів – «...без попередньої, інколи досить тривалої і болісної роботи думки дослідника або винахідника ніяка інтуїція не змогла б дати плідного результату».
Творче мислення є складовою проблеми творчості, тому невипадково з’явилось поняття «творче системне мислення». Вперше його стали використовувати Г. С. Альтшулер, Н. В. Данченко, Г. І. Іванов, А. В. Чус та інші. В основі творчого системного мислення, на думку Г. С. Альтшулера, полягає здатність «багатоекранно» бачити будь-яку систему або об’єкт. Здатність до образного, панорамного «багатоекранного» сприйняття відіграє вирішальну роль у формуванні здатності мислити системно, глобально, здійснювати творчі розв’язання.
Проблемі творчого мислення присвячені дослідження продуктивного мислення (З. І. Калмикова) [2], дивергентного мислення (Д. Б. Богоявленська, Дж. Гілфорд, Ю. Б. Дері), так званого нешаблонного мислення (Е.Боно), інтуїтивного мислення (Я. О. Пономарьов, В. М. Тітов), теоретичного мислення (В. В. Давидов) [1]. Аналіз літератури доводить, що дана проблема залишається дискусійною. Зокрема, констатується відсутність уніфікованої термінології та різноманітність підходів до розуміння природи творчого мислення. Одні розглядають його як продукт діяльності (З. І. Калмикова, О. М. Матюшкін, Я. О. Пономарьов), інші як специфічний процес (А. В. Брушлінський, Л. С. Рубінштейн), треті – як особистісну характеристику (К. О. Абульханова-Славська, Д. Б. Богоявленська, І. М. Семенов, O. K. Тихомиров,), четверті – як здібність (Дж. Гілфорд, П. Торранс, Ф. Тейлор).
Є ще цілий ряд не розв’язаних задач, це і рівень сформованості творчої активності учнів, який повинен формуватися з початкової школи. Це вагомі питання і над ними слід працювати.
Ознайомлення з відповідною літературою, першоджерелами дозволило нам обрати тему для наукового дослідження розвитку творчого мислення учнів початкової школи.
Список використаних джерел:
- Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону : Изд-во Ростов. ун-та, 1983. 168 с.
- Калмыкова З. И. Обучаемость и принципы построения методов диагностики: проблемы психодиагностики умственного развития учащихся Москва, 1975. С. 10–39.