Алєксєєв Олександр Олексійович
кандидат педагогічних наук,
старший викладач кафедри спорту і спортивних ігор
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
м. Кам’янець-Подільський, Україна
Здоров’я нації в наш час розглядається як показник цивілізованості суспільства та якості життя його громадян. Відповідно до резолюції ООН № 38/54 від 1997 року здоров’я населення вважається головним критерієм доцільності й ефективності функціонування всіх без винятку галузей державної діяльності. Здоров’я дітей і молоді особливо важливе, адже, за оцінкою фахівців, приблизно 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя в дитячі та юнацькі роки [1, с. 93].
Критичним є той факт, що чисельність населення України впродовж останніх десяти років знижується. Причинами такої ситуації є різні фактори, однак на нашу думку, однією з головних є погіршення стану здоров’я як дорослого, так і дитячого населення України. Так, за даними Центру медичної статистики збільшується як загальна кількість захворювань, так і кількість на 100 тисяч людей.
Своєю чергою співробітники Українського Центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду констатують, що за останні п’ять років у нашій країні зменшилася кількість дітей і підлітків більш ніж на 550 тисяч, природний приріст населення з 2018 року стає негативним, народжуваність знижується, а смертність збільшується. Як відзначають фахівці, стан здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл за останні роки також викликає обґрунтовану тривогу й характеризується як катастрофічний. Український центр медичної статистики фіксує структуру й рівень захворюваності дітей за класами недуг серед різних вікових категорій учнівської молоді України відповідно до звертань у лікувально-профілактичні заклади за 2018 рік (таблиця 1) [4].
Важливим показником здоров’я дитячого населення в цілому є їхній фізичний розвиток. Результати дослідження фізичного розвитку школярів, проведеного Інститутом педіатрії й акушерства Академії медичних наук, дають змогу говорити про певне зниження основних показників фізичного розвитку дітей в Україні порівняно з даними 2018 року [3]. За останні 10 років виявлене збільшення маси тіла школярів усіх вікових груп, особливо у віці становлення статевих функцій (11-16 років) як у дівчат, так і в хлопчиків [2, с. 45].
Як відзначає С. Гаркуша, за результатами вибіркових досліджень 36,4 % учнів загальноосвітніх шкіл України мають низький рівень фізичного здоров’я, 33,5 % – нижче середнього, 22,6 % – середній і тільки 6,7 % – вище середнього, 0,8 % – високий.
Очевидно, що на етапі глобальної інформатизації сучасного суспільства, яка супроводжується активним використанням підростаючим поколінням різних технічних засобів і, як наслідок, зменшенням рухової активності школярів різних вікових груп, спостерігається зростання рівня захворювань у дітей, що зумовлено гіподинамією, психічними перевантаженнями, негативним впливом екологічних чинників тощо. Відтак виникає потреба в організації такої компенсаторної діяльності учнів у школі, яка сприятиме вияву фізичної активності школярів шляхом використання вчителями фізичної культури ефективних форм фізкультурно-оздоровчої роботи на уроках та в позанавчальний час.
Таким чином актуальною є проблема вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, які б на основі модернізації освітнього процесу використовували індивідуальний підхід до кожного учня, зважаючи на рівень його фізичного здоров’я, бажання займатися певним видом спортивних занять, щоб організовувати систематичну посильну фізичну активність школярів для нейтралізації тривалого періоду роботи за шкільною партою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Гаркуша С. В. Характеристика стану здоров’я сучасної молоді в Україні. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання і спорт, 2013. № 107. Т. 1. С. 92–95.
2. Іванніков С. І. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування індивідуально-диференційованого підходу у фізичному вихованні учнів: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2013. 214 с.
3. Інститут педіатрії й акушерства Академії медичних наук URL: https://ipag-kiev.org.ua (дата звернення: 15.09.2021).
4. Центр медичної статистики. URL : http://medstat.gov.ua/ukr/main.html (дата звернення: 15.09.2021).