Байдюк Любов Миколаївна
викладач кафедри фахових методик
та інноваційних технологій
у початковій школі
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
м. Умань, Україна
Останнім часом метод проектів набуває все ширшого використання у навчанні іноземних мов внаслідок раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для розв’язання конкретних проблем в діяльності учнів. Розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення та формування навичок мислення високого рівня під час проектної діяльності забезпечили велику популярність методу проектів у викладанні іноземних мов.
Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття, у США. Спершу його називали «методом проблем» і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини. Для її розвˈязання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути [1].
Одному з послідовників Дж. Дьюї – В. X. Кілпатрику, вдалося вдосконалити систему роботи над проектам. В. X. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:
˗ створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з трудовою діяльністю;
˗ споживчий (його, метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги)
˗ проект розв’язання проблеми (науково-дослідницький проект);
˗ розв’язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;
˗ проект-вправа (проекти навчання і тренування для оволодіння певними навичками).
Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту [2].
Слід висвітлити методичні аспекти організації роботи за проектною технологією. Така робота проводиться поетапно:
• Перший етап – підготовчий: вибір та обговорення теми проекту, формулювання проблеми, ознайомлення з новим мовленнєвим матеріалом, його автоматизація, розробка структури проекту, обговорення кінцевого продукту та способу його презентації, формування груп та вивчення їх індивідуальних особливостей, інтересів, життєвого досвіду.
• Другий етап – організація роботи: збір інформації (читання текстів, робота з довідниками, інтерв’ювання, анкетування); обговорення першої зібраної інформації, перших результатів у групах, обговорення її в класі.
• Третій етап – проміжний контроль: обговорення способу оформлення проекту, його документування. На цьому етапі учням пропонується також виготовити плакат, буклет, афішу, альбом із невеличкими текстами, малюнки, фото за обраною темою. Наприклад, під час вивчення теми «Їжа», учні отримують завдання виготовити рекламний буклет улюбленої страви. Цей вид діяльності дуже подобається учням.
• Четвертий етап – власне презентація: обговорення в групах способів презентації проекту, документування проекту, презентація проекту. Під час захисту проекту учителеві необхідно звернути увагу на: якість матеріалу, його композицію; глибину вивчення проблеми; застосування знань з інших предметів; активність кожного учасника проектування; колективний характер прийнятих рішень; характер спілкування та взаємодопомоги в групі; вміння учнів аргументувати, робити висновки; культуру мовлення; естетичність оформлення результатів проекту; вміння відповідати на запитання опонентів.
• П’ятий етап – підбиття підсумків: обговорення результатів та оцінювання проекту. Актуальним питанням проектної методики є контроль за діяльністю учнів та її оцінювання. Необхідно оцінювати як процес, так і результат. Слід використовувати як поточний, так і підсумковий контроль [3].
Підготовка, виконання і презентація проекту займає значно більше часу, ніж виконання традиційних завдань. Але не вся проектна робота мусить бути виконана на уроці. Якщо проект готується як індивідуальний, то учні можуть продовжувати працювати над ним удома. Багато учнів захочуть додатково попрацювати над проектом, щоб створити таку роботу, якою б вони могли дійсно пишатися.
Проектна робота забезпечує можливості реального використання перекладу – наприклад, перекладу англійською мовою листівок, карт, інтерв’ю з членами родини, текстів з довідника, написаного рідною мовою.
Критерії оцінювання виконаних проектів:
- аргументованість вибору теми;
- обсяг і повнота розробок, виконання прийнятих етапів проектування, самостійність;
- рівень творчості, оригінальність теми, підходів, рішень;
- якість пояснювальної записки [4].
Отже, метод проектів – це засіб реалізації особистісно-орієнтованого навчання, спрямований на розвиток учня. Через співпрацю учня з іншими учнями поліпшується мотивація навчання, зникає напруження, підвищується віра в успіх. Результати застосування цієї технології – міцне та глибоке засвоєння знань, підвищений рівень самостійної роботи учнів, високий рівень науковості в знаннях учнів, вміння працювати в групі, проводити групове обговорення, згуртування дитячого колективу, мотивація колективних досягнень.
Для грамотного використання методу проектів необхідна значна підготовка, яка здійснюється, безперечно, у цілісній системі навчання; причому зовсім не обов'язково, щоб вона передувала роботі учнів над проектом. Така підготовча робота повинна вестись постійно, систематично і паралельно з роботою над проектами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Бухаркіна М. Теорія та практика навчання англійської мови. Київ, 2009. 57 с.
2. Дубровська Л. О., Дубровький В. Л., Ковнер В. В. Сучасні педагогічні технології. Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2011. 79 с.
3. Ірина Олійник. Використання методу проектів на уроках англійської мови. Профтехосвіта, 2012. №10 (46), с. 29-33.
4. Цимбал О. М., Тягло О. В., Цимбал П. В. Проектна технологія, критичне мислення і громадянська освіта в процесі вивчення англійської мови. Початкова школа. Харків : Вид. група «Основа», 2008. Вип. 4 (64). 109 с.