Шевчук Ірина Василівна
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри фахових методик
та інноваційних технологій у початковій школі
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
м. Умань, Україна
Сучасне звернення до проблеми розвитку міркувань в учнів початкових класів на уроках математики пояснюється в першу чергу тим, що досить часто в педагогічній практиці учитель початкових класів ставить перед собою завдання пройти програмний матеріал з математики, навчити учнів швидко обчислювати, розв’язувати задачі, а призначення другої сторони навчального матеріалу: розвиток логічного, творчого мислення, в основі яких закладено вміння учнями міркувати, аналізувати матеріал, який знаходиться на стадії вивчення, давати обґрунтовані відповіді залишається поза увагою. І причина тут в тім, що при формуванні уявлень і понять, а також при розв’язуванні задач учителі іноді більше звертають увагу на кінцеві результати, а не на сам процес мислення і на способи та уміння учнів логічно обґрунтовувати свої думки. Саме в міркуванні і умовиводах виявляються вміння учня мислити опосередковано, обґрунтовуючи кожний свій крок, своє судження на основі раніше засвоєних знань. Теоретичні основи складної, багатоаспектної проблеми міркувань знайшли відображення в працях багатьох вчених.
Дослідженнями психологів Н. О. Менчинської, О. М. Концевої виявлено характерні особливості розвитку міркувань учнів при розв’язуванні ними арифметичних задач. Щоб розв’язати арифметичну задачу, учень повинен, враховуючи зазначені в ній конкретні умови, знайти спосіб правильно відповісти на поставлене запитання. Щоб свідомо розв’язати задачу, учень повинен навчитись правильно ставитись до її змісту і оволодіти арифметичними операціями [2].
При формуванні узагальнених способів розв’язування арифметичних задач або прикладів використовують графічні схеми, які будуть полегшувати перехід від конкретного до абстрактного. Скористаємось графічними схемами до задачі четвертого класу: «На одній ділянці господарка виростила 124 кг помідорів, а на другій – у 2 рази більше. Четверту частину всіх помідорів вона засолила. Скільки кілограмів помідорів засолила господарка?»
Такий покроковий шлях розв’язування задачі дає можливість дитині з’ясувати кожну дію, встановити зв’язки між даними і шуканими величинами і усвідомити шлях її розв’язування, позитивно впливає на розвиток мислення учнів.
Доцільно пропонувати складання задач за схемами. Це дає можливість учням правильно встановити зв’язки між даними і шуканими, обґрунтувати свій вибір арифметичних дій.
Психолого-педагогічні дослідження проведені останнім часом свідчать про значні позитивні зміни, які відбулися у загальному розвитку молодших школярів. Це закономірний результат систематичної орієнтації більшості вчителів початкових класів на організацію пошукової творчої діяльності учнів на всіх етапах уроку, що сприяє формуванню мислительних дій. Активність, ініціатива, творчий пошук педагога – необхідна умова успішного розв’язання поставлених завдань. Сьогодні замало «давати знання». З перших днів навчання у школі дитину треба вчити вчитися, вчити міркувати, творити, шукати, узагальнювати, порівнювати.
Але разом з тим, на окремих уроках можна спостерігати виконання одноманітних завдань, або завдань, опрацювання яких зводиться до механічного перенесення знань з однієї ситуації в іншу, а це, в свою чергу, викликає в учнів байдуже ставлення до предмета, знижує інтерес, сковує ініціативу. Часто причиною такого стану є невміння вчителя початкових класів по-новому підійти до планування роботи на уроці. В центрі уваги вчителя повинен стати учень. Від його активності, винахідливості, обґрунтованості дій, творчості буде залежати подальший успіх. Отже, резерви підвищення рівня знань учнів, розвиток їх міркувань на уроках математики ще далеко не вичерпані
Якщо говорити за учнів 3-4 класів, то у них можна виробити вміння розв’язувати арифметичні задачі способом складання рівнянь з одним невідомим. Формується це вміння поступово, переходячи від складання рівнянь, схожих за змістом і структурою задач, до складніших випадків. Отже, можна зробити такий висновок: в учнів I-IV класів логічне мислення досягає високого рівня розвитку, якщо послідовно і систематично керувати цим процесом, але при цьому потрібно враховувати вікові та індивідуальні можливості школярів.
Висновки даного дослідження і перспективи подальшого вивчення проблеми. Підсумовуючи вище зазначене, можна констатувати, що створення учителем ділової атмосфери на уроці, залучення всіх учнів до активної діяльності, організація пошукової роботи, творчі підходи до розв’язання проблем дасть свої результати, а саме, буде сприяти розвитку логічного мислення учнів початкових класів, створить необхідні умови для розвитку в учнів міркувань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения: опыт практического и экспериментального исследования. М.: Педагогика, 1986. 240 с.
2. Менчинская Н. А. Вопросы методики и психологии обучения арифметике в начальных класах. М.: Просвещение, 1965.
3. Михайло Васильович Богданович. Методика викладання математики в початкових класах / Богданович М. В., Козак М. В., Король Я. А. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. 368 с.
4. Шевчук І. В.. Методичні підходи до розв’язування текстових задач у початковому курсі математики: навчальний посібник / І. В. Шевчук, Г. К. Шевчук. Умань : РВЦ «Софія», 2008. 190 с.