Подуфала Ганна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: викладач Загоруйко Н. П.
Сьогодні змінюється роль учителя. Його вже не сприймають як безпосереднє джерело знань, бо знання можна почерпнути і з Інтернету, і з різноманітних книг, і з інших джерел. Головне зараз – навчити учнів вчитися. Бо коли дитина займається тим, що їй подобається, вона знаходить для цього бажання, сили та енергію. І школа має стати тим середовищем, в якому можна все це втілити. У новій школі діти мають бути почутими. Треба допомогти учневі стати самим собою, щоб він міг приймати самостійні рішення, самостійно робити вибір і ставати творцем своєї долі. А для цього потрібна свобода вибору. І цьому вибору треба довіряти. Серед важливих речей – наявність нових книжок та детальну перевірку їх. Я вважаю, що учням має бути приємно знаходитися в товаристві вчителя. Школа не має обмежувати дітей, вона має надавати актуальні й практичні знання.
Запровадження концепції нової української школи, особливо впровадження компетенційної парадигми в школу, привело процес підготовки вчителів до одного з центральних місць. Особливо актуальною ця тема стала із запровадженням нового професійного стандарту для вчителів. Метою є з’ясування методів і засобів підготовки майбутніх учителів до ефективної навчально-виховної роботи в початковій школі, що реформується, розкрити зміст удосконалення освітнього процесу та особливостей компетентнісної підготовки учителів початкової школи
Система української початкової освіти, вибудувана наприкінці ХХ ст. в рамках знаннєвої парадигми, гранично раціоналізована і, як наслідок, із неї вихолощено ефектно-емоційну й гуманістичну складові процесу навчання. Форми, методи, зміст освіти, зберігаючи традиційні для індустріального суспільства цілі, способи і засоби реалізації, суперечать новим тенденціям, зорієнтованим на компетентнісну освітню парадигму, яка стає основою розбудови постіндустріальної спільноти. Проблема полягає в тому, що традиційна українська школа, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок від покоління до покоління, від учителя до учня, не встигає за темпами їх нарощування. Така школа недостатньо розвиває критичне мислення та здібності, необхідні учням для того, щоб у глобалізованому та надзвичайно динамічно світі, приймати оптимальні рішення щодо свого майбутнього, бути конкурентоспроможними і мобільними суб’єктами на ринку праці. Головними недоліками традиційної системи освіти є породжені нею невміння і небажання дітей активно вчитися, несформованість ціннісного ставлення до власного розвитку, освіти та соціуму в цілому. Це часто призводило до формування наповненої певними знаннями, але не готової до творчої діяльності та бездуховної людини Ефективне розв’язання цієї проблеми вбачається в наданні пріоритетності інноваційно-гуманістичній складовій освітньому процесу та його компетентнісному спрямуванню, як у закладах вищої, так і в закладах загальної середньої освіти і, зокрема в її початковій ланці.
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета її – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням.
Але не все так добре як хотілося тому що вчителі початкової школи стикаються з такими проблемами Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту». Також Міністерство освіти і науки пропонує типові навчальні програми, але в реалізації їх виникають проблеми перед усім занадто велика кількість перевірок, заходів та паперів. Також окреме місце займають книги тобто низька якість підручників умовно проблеми якості можна поділити на два типи: перші – ті, що стосуються змісту книг, другі – ті, що стосуються логістики адже важливо, щоб підручник був не лише для учня, а й посібником для вчителя. Також у більшості шкіл уроки фізичної культури в 1-4 класах проводять учителі початкових класів, а тому вимога до них збільшуються і їм потрібно забезпечити високу якість проведення не лише звичайних уроків алей з фізкультури створювати належні санітарно-гігієнічні вимоги до місць занять, заняття проводити у відповідній спортивній формі, брати участь в організації і проведенні позакласних заходів з фізичної культури, залучати до них всіх учнів, розширювати свої знання в області фізичного виховання дітей, сприяти підвищенню інтересу до фізичної культури і спорту, формувати у них стійкий інтерес до самостійних занять фізичними вправами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Державний стандарт початкової освіти (Постанова КМ України № 87 від 21.02.2018 р.). http://polishproject.nus. org.ua/wp-content/uploads/2018/02/.(дата звернення: 25.02.2021 р.).
2. Професійний стандарт вчителя початкових класів / Реєстр професійних стандартів (Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 23.12.2020. № 2736).