Малюта Лілія
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент
Шевчук І. В.
У Державних стандартах початкової освіти України визначено головну мету вітчизняної освіти – створення умов для особистісного розвитку, творчої самореалізації кожного громадянина, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Необхідність з’ясувати і запам’ятати інформацію привела до появи мови, письменності, образотворчого мистецтва. У подальшому виникло книгодрукування, поштовий зв’язок. Великий крок у перед був зроблений з появою телеграфу, телефонів, радіо і телебачення. Однак цілеспрямована обробка інформації до самого останнього часу проводилась тільки людиною.
Людині в найближчому майбутньому буде потрібна безперервно оновлююча технологія, вона все більше буде займатися науковими дослідженнями. Відбувається математизація наук. Проникнення математики не тільки в інші науки, але і в усі області людської діяльності обов’язкове.
Математика необхідна не тільки для елементарних математичних розрахунків і найпростіших геометричних вимірювань, але вона перетворила у повсякденну діяльність представників самих різноманітних спеціальностей.
Значно підвищились вимоги до логічної підготовки не тільки інженерів, лікарів, економістів, але і кваліфікованих працівників.
У зв’язку з цим, великого значення набуває комп’ютерна грамотність населення. Вона передбачає перш за все засвоєння знань, умінь і навичок, які дають можливість успішно використовувати комп’ютер під час розв’язання самих різноманітних практичних задач. Тому невід’ємною частиною перебудови загальноосвітньої школи є оволодіння учнями комп’ютерною грамотністю і широке застосування ЕОТ у навчальному процесі [1].
Що ж складає основу такої грамотності? Це перш за все, знання про алгоритми, їх властивості засоби і методи використання алгоритмів. Отже, сформульована одна причина, яка доводить важливість вивчення алгоритмів у сучасній школі.
Алгоритмічна лінія починає розвиватися в початковій школі, учні молодшого віку вивчають найпростіші алгоритми виконання арифметичних операцій, вони оволодівають навичками виконання послідовних дій при розв’язуванні різних задач і вправ з натуральними числами, дотримуючись чіткого виконання порядку дій. Це можна розглядати як пропедевтику операційного стилю мислення учнів на початковій стадії навчання математики. Формування алгоритмічної культури учнів органічно вписується в конкретну навчальну діяльність на основі навчального матеріалу підручника математики [2].
Алгоритмічна культура є тією частиною математичної культури, що сприяє формуванню і розвитку в учнів деяких специфічних уявлень, вмінь та навичок, пов’язаних з поняттям алгоритму та способів його запису. Курс шкільної математики має достатньо широкі можливості формування, вивчення і застосування алгоритмів, оскільки в його зміст природним чином закладається алгоритмічна лінія. Математичний матеріал як би формує змістову базу для вивчення основ інформатики, тобто готує учнів до сприйняття таких важливих понять курсу інформатики, як алгоритм та програма.
Враховуючи «стандартизовану» природу алгоритмічної культури, учитель за допомогою усвідомленої учнями етичної матриці, початкових естетичних уявлень навчає їх зберігати гармонію між раціональним і психоемоційним рівнями сприйняття, що унеможливлює «шаблонізацію» мислення.
У результаті школярі не просто «наповнюють» пам’ять певною кількістю інформації про алгоритмічну культуру, а й навчаються самостійно оцінювати її, нагромаджуючи власний навчальний, естетичний і культурний досвід.
Різнорівнева структура алгоритмічної культури дає можливість учням використовувати основні принципи альтернативного мислення, які не суперечать їх власним судженням і прагненням. Вибір альтернативи визначається уявленнями виконавця про ймовірність досягнення результату.
Особливо актуальним є розв’язання проблеми формування алгоритмічної компетентності молодших школярів, коли закладаються пропедевтичні основи навчальної діяльності, всебічного розвитку та виховання особистості, здійснюється ознайомлення з основними поняттями, потрібними для розуміння навколишнього інформаційного середовища, формування цілісної системи знань.
Окремі питання, пов’язані з пропедевтикою основ інформатики, логічними діями з операторами, методикою навчання учнів початкової школи елементів алгоритмізації розкрито у працях Т .Б. Волобуєвої, А. В. Горячева, С. Пейперта, Ю. А. Первина, А. Ю. Уварова, В. А. Успенського, та ін.
Враховуючи різні рівні засобів представлення алгоритмів, «алгоритмічності» запису, характеру і складності завдань, на першому етапі вивчення елементів алгоритмічної культури в початковій школі формуються інтуїтивні уявлення про алгоритм і його властивості, уміння, потрібні для виконання алгоритмів, їх зміни, пошуку помилок в алгоритмах, конструювання алгоритмів різної структури.
Формування алгоритмічної культури учнів початкової школи полягає в засвоєнні на інтуїтивно-практичному рівні понятійного апарату та відповідних способів поетапної діяльності. На цьому рівні провідним елементом навчання є пізнавальна діяльність учнів, у процесі якої засвоюються загальні вміння й навички, потрібні для роботи в інформаційному середовищі, формуються основні алгоритмічні уявлення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вопросы комплексного использования вычислительной техники в образовании./Сборник научных трудов № 340. – Свердловск, 2000.
2. Кривошея Т. Розкриймо дітям красу математичних міркувань через алгоритмізацію. / Кривошея Т. // Початкова школа. – 2010. – №3. – С. 11−19