Лішка Уляна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Роєнко Л. М.
У курсі шкільної мовної освіти важливе місце належить навчанню синтаксису української мови, оскільки він є організуючим центром граматики, у якому найповніше виявляється функціональна значущість мовних одиниць, участь їх у досягненні комунікативної мети. Особливістю вивчення синтаксису є те, що синтаксичний матеріал вивчається на основі зв’язку з усіма іншими розділами (передусім морфологією). Уроки синтаксису розкривають мову як систему систем. Більшість мовних понять можна зрозуміти тільки на синтаксичному рівні. Знання синтаксичної теорії відбивається на якості комунікативних умінь і навичок.
Синтаксис є тією ділянкою лінгвістичної науки, де найповніше виявляються лексичні і морфологічні ресурси мовної структури (у реченні, тексті). Саме синтаксис допомагає зрозуміти комунікативну функцію мови. Перебудова у навчанні мови пов’язана з комунікативною спрямованістю її викладання, з необхідністю вивчення мови як засобу спілкування. А тому синтаксис у шкільному курсі повинен мати більшу питому вагу.
Останнім часом з’явилося чимало робіт монографічного характеру російського та українського мовознавства, в яких по-новому трактуються окремі мовні явища, а також висуваються оригінальні ідеї. Це праці Дорошенка С. І., Дудика П. С., Плисько К. М., Іваницької Н. Л., Грищенка Л. І, Плющ М. Я. Мовознавча наука збагатилася новими лінгвістичними теоріями, методами, практичними прийомами аналізу. Широке використання набули теоретичні положення і висновки інших наук – педагогіки, психології, методики.
У шкільний курс входить мінімум лінгвістичних понять. У вивченні всіх розділів шкільного курсу мови найбільші складності становить синтаксис у тому числі й будова простого речення. Питання про те, як будується речення взагалі і в конкретній мові на певному етапі їх історичного розвитку, а також проблеми членування речення є одним з найважливіших як у теоретичному плані, так і в плані вивчення у школі.
Ця складність пояснюється насамперед тим, що речення, як основна одиниця синтаксису – явище надзвичайно складне, багатогранне.
Кожна нова ситуація вимагає щоразу нових мовних утворень, які стають комунікативними, лише будучи оформленими як речення. Специфіка мовної діяльності людини саме й полягає в тому, що речення утворюються не кожного разу за новими моделями, а є продуктом лексичних заповнень відповідних клітинок, схем, свого роду готових каркасів, що можуть бути теоретично представлені у вигляді зразків чи моделей речень.
Розглядаючи речення як свого роду комплекс, яким виражається комунікативний задум мовця, слід пам’ятати, що такий комплекс становить взаємозв’язані одиниці – слова, кожне з яких несе відповідне значення або ж служить для вираження зв’язків між ними.
Традиційно прийнятими у вітчизняному мовознавстві синтаксичними одиницями вважаються члени речення, хоч у практиці синтаксичного аналізу відомі й інші моделі. Основна вимога, що ставиться до синтаксичних одиниць, на які членується речення, – складати певним чином взаємозв’язану систему понять, які об’єктивно відображають його структуру.
На сучасному етапі в результаті «багатоаспектності» вивчення членів речення теоретичні дані про них значно збагатилися новими положеннями, уточнились, конкретизувались поняття, вдосконалилась методика розмежування членів речення. Все це не могло не вплинути на зміст шкільних програм і підручників.
Шкільною програмою передбачено вивчення членів речення, починаючи з 2 класу. В початкових класах учні знайомляться з цим матеріалом лише в загальних рисах, одержують навички синтаксичного аналізу речення за його членами на найпростіших зразках речень. Системне вивчення членів речення припадає на 7 клас. Отже, протягом усього періоду вивчення мови в школі вчитель має справу з синтаксичним аналізом речення за його членами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Загнітко А. Український синтаксис: теоретико-прикладний аспект / А.П. Загнітко. – Донецьк, 2009. – 137 с.
2. Методика навчання української мови в початковій школі: Навчально-методичний посібник /За ред. М.С. Вашуленка. Київ, 2011. 364 с.
3. Плиско К.М. Організація навчання синтаксису в середній школі: посіб. для вчителя. Київ, 1993. 135 с.