Лукьянова Марина
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент
Торчинська Т. А.
Початкова ланка є одним із найважливіших етапів у розвитку особистості дитини. Шкільна практика свідчить, що потрапляючи у шкільне середовище, відбувається цілеспрямоване формування та розвиток ціннісних орієнтацій молодших школярів, їхнього ставлення до людей, природи, морально-етичних, естетичних почуттів та емоційних переживань.
Пріоритетного значення в розбудові Нової української школи, підкреслює Н. Бібік, набуває завдання формування в учнів системи загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність) [1].
Уроки літературного читання є найдієвішими у становленні та розвитку якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності. Вони дозволяють успішно здійснювати мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток молодшого школяра. При цьому педагогові варто добирати такі форми і прийоми роботи, які сприятимуть активізації пізнавальної та емоційно - почуттєвої сфери учнів, залучення їх до діалогічної взаємодії з текстом та самовираження у творчій діяльності на основі прочитаного художнього твору.
На думку сучасних методистів (Н. Білоконна, О. Вашуленко, Г. Коваль, І. Кравцова, В. Мартиненко, О. Павлик та ін.), одним із найважливіших засобів всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини є художня література. Вона надзвичайно розширює життєвий досвід, допомагає відчувати, дізнатися і пережити те, що читач ніколи не зможе відчути і пережити в житті [2, с. 14]. Все це слугує читанню художніх творів, які і формують морально-етичні цінності у молодших школярів на початку свого навчання в школі.
Усвідомлення художнього тексту залежить від багатьох причин: глибокого розуміння кожного слова, здатності зосередити увагу, включити уяву, зберігати в пам’яті інформацію, що надійшла, вміння порівнювати, прогнозувати, аналізувати сюжетну основу художнього твору і підтекстової інформації і т. ін.
О. Фенщик звертає увагу на те, що оволодіння процесом усвідомлення тексту вимагає від молодшого школяра досить високого рівня розвитку операцій аналізу і синтезу, складної мислительної роботи, що потребує виділення «основних елементів та об’єднання їх у єдине ціле», у результаті чого визначається головна думка тексту. Цей процес спочатку непростий для дитини, бо у кожному тексті відображення дійсності опосередковано авторським розумінням. Тому, за словами авторки, потрібно вчити молодшого школяра розуміти чужу думку, яка міститься у тексті, що вклав у нього автор при написанні, відчути те, що відчула інша людина [3, с. 12].
Ефективність організації з формування морально-етичних цінностей молодших школярів з урахуванням змісту художніх творів залежить від:
• підготовки вчителя (розуміння змісту морального виховання; його вивчення індивідуального рівня моральної вихованості школярів; співвідношення між словесними і практичними методами виховного впливу, використання принципу гуманізму; використання системи завдань під час аналізу художніх творів);
• підготовки учнів (сприйняття мети виховання; оволодіння моральними правилами та нормами; структурний та мовний аналіз художніх творів);
• створення на уроці літературного читання комфортного психологічного клімату (повага один до одного, дотримування моральних норм та правил поведінки під час роботи в парах чи малих групах).
Таким чином, завдання педагога − навчити учнів сприймати художні твори так, щоб вони, слухаючи «мову автора», відчували її розумом і серцем та при цьому ставали духовно багатшими.
У підручниках з літературного читання завжди є оповідання на морально-етичні теми, в яких розкриваються різні людські якості, риси характеру у спілкуванні дорослих і дітей-ровесників, які діють у знайомих ситуаціях. Але самостійно розібратися у мотивах вчинків дійових осіб учням непросто. Тому, опрацьовуючи такі твори, доцільно створити на уроці ситуацію колективного обговорення і оцінювання ключових епізодів.
Художній твір стає головним інструментом виховання морально-етичних цінностей молодших школярів на уроках літературного читання. Адже аналізуючи образ головного героя твору та його поведінку, школярі зможуть глибоко та точно дати оцінку морально-етичним якостям, а також це сприятиме засвоєнню етичних норм, якими він зможе користуватися протягом усього життя.
Саме твори художньої літератури розкривають перед дитиною систему моральних понять через стосунки героїв з іншими людьми. Завдяки художньому слову учні вчаться розуміти внутрішній світ літературного героя, його почуття, вчинки, ставлення до інших людей і природи.
Формування морально-етичних цінностей на уроках літературного читання молодших школярів є вагомим етапом у всебічному та гармонійному розвитку особистості через читання художніх творів.
Діти читають, аналізують та обговорюють моделі поведінки героїв у творах, в яких ставляться в доступній для них формі питання про справедливість, чесність, товариськість, дружбу, вірність громадському обов’язку, гуманності і патріотизму.
Таким чином діти збагачують свій життєвий досвід, розширюють та поглиблюють знання про правила й норми поведінки та набувають вміння жити серед людей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бібік Н. Спитай себе, дитино, хто ти (казка як засіб формування життєвих цінностей) / Н. Бонь // Учитель початкової школи. – 2017. - № 8. – С. 34-35.
2. Вашуленко О.В. Емоційно-ціннісна складова у структурі читацької діяльності молодших школярів / Початкова школа - 2013. – № 1. - С. 13-17.
3. Фенщик О. Шляхи формування моральних цінностей молодших школярів / О.Фенщик // Початкова школа – 2011. - № 9. – С. 12.