ПРОБЛЕМАТИКА ІННОВАЦІЙ У НАУКОВО – ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Важніченко Сергій 

Криворізький державний 

педагогічний університет

Науковий керівник: к. т. н., доцент

Філатов С. В.

Науково технічний прогрес не стоїть на одному місці, та розвиток нашої країни неможливий без покращення освіти наших громадян, особливо це стосується старшокласників та студентів вишів.

При навчанні студентів на автомобільному напрямку, для викладання викладачеві потрібно вирішити чому навчати, як навчати та для чого потрібне навчання в цьому напрямку. В останній час гостро встала потреба у нових методиках та оптимізація навчального процесу у технічних університетах та в середніх загальноосвітніх закладах. Методи які стали традиційними, та організація навчально-виховного процесу — вже не дають того результату який потрібен. Практики та науковці прийшли до висновку, що всі проблеми сучасної системи навчання та розв’язання їх пов’язане з упровадженням у навчальний процес нових методів з використанням інноваційних стендів та освітніх технологій.

Мета навчання вищих навчальних закладів які готують майбутніх вчителів технологічної освіти та автосправи — це підготувати їх до розв’язання освітніх завдань у закладах професійної освіти або школах .

Отже, мова йде про впровадження інновацій у сфері освіти. Поглянути на інновації в освітньому процесі можливо з двох сторін, з одного боку система освіти являє собою постійного виробника інновацій шляхом підготовки майбутніх фахівців, з другого боку вона стає споживачем інноваційних технологій. На жаль, інноваційна діяльність у освітньому процесі України являє собою відсутність цілісності та системності у розробці, обґрунтуванні та освоєнні інновацій. Дослідження у сфері інновацій освітнього процесу ведуться з 50х років ХХ століття, але незважаючи на велику кількість досліджень, досі відсутні єдині поняття визначення «Освітня інновація», теж саме і з класифікацією інновацій, які орієнтуються на освітні цілі, та мають свої особливості та властивості.

Відсутність комплексних та системних підходів у цій сфери не дає змоги до вирішення цих питань, не дає конкретизувати ці питання та напрями інноваційного розвитку; підвищити рівень управління інноваціями в освітній сфері, зокрема експертизи в організації, потрібно запровадити раціональність у фінансуванні проектів в освітній галузі, ввести правовий захист інновацій як інтелектуальної власності, тощо.

Використання мультимедійних інформаційних технологій в освіті за рахунок наявності множини аналітичних процедур; відкритої структури, що дозволяє швидко вносити будь-які зміни в зміст програми в залежності від результатів її апробації; можливості зберегти й опрацьовувати велику кількість різнорідної інформації та компонувати її в зручному виді сприяє: розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей студентів, належного кожній людині унікального сполучення особистих якостей; формуванню у студентів пізнавальних можливостей, прагнення до самоудосконалення; забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв’язку між гуманітарними, технічними науками та мистецтвом; постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчальних процесів

В контексті євроінтеграції України серед пріоритетних напрямів державної політики визначено проблему постійного підвищення якості освіти, модернізацію її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, впровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій. Навчальний процес має бути трансформований у напрямі індивідуалізації освітньої взаємодії, навчання, формування творчого мислення і збільшення самостійної роботи студентів.

Успішне досягнення педагогічних цілей використанням інноваційних інформаційних технологій можливе в умовах функціонування інформаційно-навчального середовища, під яким слід розуміти сукупність умов, які сприяють виникненню й розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між учнем, викладачем і засобами інноваційних інформаційних технологій, а також формуванню пізнавальної активності учня, при умові наповнення компонентів середовища предметним змістом певного навчального курсу. Отже, інноваційні технології позитивно впливають на процес навчання і виховання насамперед тому, що змінюють схему передачі знань і методи навчання. Водночас впровадження таких технологій у систему освіти в умовах становлення інформаційного суспільства ґрунтується на застосуванні комп’ютерів і телекомунікацій, спеціального устаткування, програмних і апаратних засобів, систем обробки інформації тощо. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бідоленко Л. Духовний розвиток особистості в освітньому інноваційному просторі. Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах, 2002. №4. C. 12–16. 

2. Ващенко Л. Пріоритетні напрями реалізації завдань інноваційної політики столичної освіти. Початкова школа, 2002. №11. С.4–8. 

3. Дюндин В. Регіональні проблеми інноваційного розвитку освітніх установ. Економіст, 2006. № 8. C. 74–77. 

4. Євтух М.Б. Забезпечення якості вищої освіти - важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства. Педагогіка і психологія, 2008. № 1. С.70–74. 

5. Кремень В. Інноваційність і освіта/ Василь Кремень. Позакласний час, 2009. № 11–12. C. 36–38

 

Please publish modules in offcanvas position.