Василініч Анна
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент
Побірченко О. М.
У сучасних умовах постає питання про писилення культуротворчої ролі освіти. Виникає новий ідеал – «людина культури», яка володіє загальнокультурною компетентністю, здатна орієнтуватися в різноманітних областях соціального життя та гармонізувати свій внутрішній світ із стосунками з соціумом та ін.
У Законі України «Про освіту» окреслено ключові компетентності особистості як «динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, проводити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [7].
Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя у суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності [7].
Відповідно до загальної мети освіти, місією початкової школи є різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових і предметних компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок, що забезпечують її готовність до продовження навчання в основній школі, життя у демократичному суспільстві. [5, c. 10]
Досягнення мети повної загальної середньої освіти забезпечується шляхом формування ключових компетентностей які зазначені у Державному стандарті початкової освіти. Вони є необхідними для кожної сучасної людини задля успішної життєдіяльності. Однією із ключових компетентностей виступає культурна компетентність. Вона передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворчій, музичній та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості [1].
Отже, у зазначених документах передбачено підготовку всебічно розвиненої особистості до життя та ефективної діяльності у сучасному світі.
Нині визначено наступний перелік ключових компетентностей, які повинні засвоїти українські школярі: уміння вчитися, соціальна компетентність, загальнокультурна компетентність, здоров’язберігаюча компетентність, компетентності з інформаційних та комунікаційних технологій, громадянська компетентність, підприємницька компетентність. Зокрема, загальнокультурна компетентність дозволяє особистості:
– аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в культурному та духовному контекстах сучасного українського суспільства;
– застосовувати засоби й технології інтеркультурної взаємодії; знати рідну й іноземні мови, застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури;
– застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему індивідуальних, національних, загальнолюдських цінностей;
– опановувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами [2, с. 86].
У контексті нашого дослідження важливо зазначити, що культура особистості формується на основі внутрішнього діалогу, голосу совісті як «змістового органу». Загалом пропонується вирізняти три групи цінностей, що мають ключове значення для розвитку культури особистості: цінності творчості, цінності переживання, цінності ставлення. Перший рівень – це творча діяльність, те, що людина очікує від життя. Другий рівень – те, що людина бере від світу завдяки переживанню цінностей. Третій рівень – те, як людина ставиться до долі, тобто позиція, якої вона дотримується [8].
Поряд із цим О. Пометун переконана, що загальнокультурна компетентність передбачає формування культури міжособистісних взаємин, ознайомлення з вітчизняною і світовою культурною спадщиною, домінування принципів толерантності, плюралізму та дозволяє особистості аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської і світової культури, орієнтуватися у культурному та духовному контекстах сучасного українського суспільства, застосовувати засоби й технології міжкультурної взаємодії, інтерактивно використовувати рідну й іноземні мови, опановувати моделі толерантної поведінки й стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу й людської цивілізації [6, с. 69].
Коли йдеться про загальнокультурну компетентність конкретної особистості, зазначає О. Крутенко, мається на увазі, що ця компетентність виявляється як складне особистісне утворення, яке охоплює знання та орієнтації на цінності національної і світової культури, а саме: повагу до традицій, злагоду між людьми, толерантність, уміння почути і зрозуміти інших; здатність орієнтуватися на загальнолюдські цінності у власній поведінці та міжособистісних відносинах [3, с. 6].
У зазначеному контексті хочемо наголосити на тому, що однією із ключових компетентностей визначених концепцією нової української школи є обізнаність та самовираження у сфері культури. Це здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших [4, с. 12].
Отже враховуючи вище викладене загальнокультурну компетентність молодшого школяра ми розуміємо як інтегративну якість особистості, що характеризується знаннями про національну та світову культурну спадщину, вміннями їх аналізувати та оцінювати; володінням культурою міжособистісних відносин та дотриманням принципів толерантності у взаємодії з іншими людьми.
Відповідно культурна компетентність молодшого школяра – це здатність розуміти твори мистецтва, власної національної ідентичності, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати творчі ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, поважати розмаїття культурного вираження інших.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Державний стандарт початкової освіти: Постанова КМУ від 21.02.2018 р. № 87. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF (дата звернення 25. 05. 2021 р.).
2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи/ ред. О. В. Овчарук. К.: «К,І,С,», 2004. 112 с.
3. Крутенко О. В. Формування загальнокультурної компетентності учнів загальноосвітнього навчального закладу відповідно до вимог нових Державних стандартів. Черкаси: ЧОІПОПП, 2014. 68 с.
4. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи.URL: https://cutt.ly/DTBCFPf (дата звернення 25. 05. 2021 р.).
5. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.
6. Пометун О. І. Теоретичні засади формування громадянської компетентності учнівської молоді. Управління школою. 2005. № 8 (92). С. 42–47.
7. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://cutt.ly/uTBCZoK (дата звернення 25. 05. 2021 р.)
8. Франкл В. Человек в поисках смысла / пер. с англ. и нем. Д. А. Леонтьева, М. П. Папуша, Э. В. Эйдмана. М. : Прогресс, 1990. 368 с.