Г.В.Багрій
Індустріальний коледж Державного вищого навчального закладу
«Український державний хіміко-технологічний університет», Україна
Соціально-економічні зміни в Україні призвели до необхідності модернізації багатьох соціальних інститутів, і в першу чергу системи освіти. Основним завданням вищої освіти є формування творчої особистості, фахівця, який здатний до саморозвитку протягом усієї професійної діяльності. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови перетворення студента з пасивного споживача готових знань у активного дослідника, який вміє формулювати проблему, аналізувати.
На сьогодні, особливо гостро постає проблема максимального розкриття потенціалу кожного студента, розвитку особистості, формування її як суб'єкта соціального життя, підготовки до постійного вдосконалення, саморозвитку, самоосвіти і самовиховання.
Одним із шляхів формування творчої індивідуальності майбутніх фахівців є залучення їх ще на студентській лаві до науково-дослідної роботи і попереднім їй формам - навчально-творчої та навчально-дослідницької діяльності.
Особливо важливо сформувати дослідницькі компетентності у майбутніх фахівців, адже їх подальша професійна діяльність визначатиметься швидкими змінами в економіці, на які мають безпосередній вплив наукові досягнення. На практиці освітньої діяльності зі студентами постають проблеми їх активного залучення до наукової роботи, що сприяє формуванню не лише ґрунтовних знань, а й здатності використовувати форми, прийоми, методи наукової роботи у фаховій підготовці; критично мислити, неупереджено оцінювати нову наукову інформацію; бути науково-обізнаними, толерантними, поважати різні точки зору в науковій дискусії.
Науково-дослідна діяльність студентів закладу вищої освіти, що дозволяє найповніше проявити індивідуальність, здібності, готовність до самореалізації майбутнього фахівця, здійснюється в таких напрямах:
- науково-дослідна робота як складова навчального процесу, що входить до навчальних планів, навчальних програм і є обов’язковою для всіх студентів;
- науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним процесом у студентських наукових гуртках, клубах тощо;
- науково-організаційні заходи (конференції, конкурси, олімпіади тощо).
Згідно з навчальними планами та програмами загальноосвітніх і фахових дисциплін кожний студент повинен оволодіти процесом наукового пізнання, виконуючи протягом усього періоду навчання завдання, які поступово ускладнюються і поглиблюються. Навчальна науково-дослідна робота охоплює майже всі форми навчальної роботи:
- написання рефератів з конкретної теми у процесі вивчення дисциплін;
- виконання лабораторних, практичних і самостійних завдань, контрольних робіт, які містять елементи наукових досліджень;
- виконання нетипових завдань дослідницького характеру під час різних видів практики, індивідуальних завдань;
- підготовку та захист курсових і дипломних робіт, пов’язаних з проблематикою досліджень.
Під час виконання курсових та дипломних робіт студенти роблять перші кроки до самостійної наукової творчості: вчаться працювати з науковою літературою, набувають навичок критичного добору й аналізу необхідної інформації. З кожним курсом вимоги до робіт помітно підвищуються, а їх написання стає справжнім творчим процесом.
Реалізована в комплексі науково-дослідна діяльність студентів забезпечує розв’язання таких завдань: формування наукового світогляду студентів, оволодіння методологією і методами наукового дослідження; надання допомоги їм у прискореному оволодінні спеціальністю; розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей у розв’язанні практичних завдань; прищеплення навичок самостійної науково-дослідної діяльності; розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у своїй практичній роботі; залучення здібних студентів до розв’язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики; постійне оновлення і вдосконалення своїх знань; розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця тощо.
Отже, формування дослідницької компетентності студентів - майбутніх фахівців визначається як інтегрований процес становлення професійної компетентності, що дозволить випускникам закладів вищої освіти бути ефективними у професійній діяльності в умовах конкурентного середовища ринкової економіки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Архипова М. В. Модель формування дослідницької компетентності майбутнього інженера-педагога / М. В. Архипова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. – 2010. – Вип. 76. – С. 93–96.
2.Головань М. С. Модель формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки / М. С. Головань // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. № 5 (23). – Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012. – С. 196–205.