Готман Катерина Олександрівна
магістрантка факультету початкової освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
Науковий керівник – к.п.н, доцент Добридень А.В.
Перетворення, що відбуваються в освіті у зв’язку з інтеграцією України в Європейський освітній простір, істотно впливають на стратегію й тактику розвитку закладів вищої освіти. Передусім це стосується підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Від педагога в сучасних умовах вимагається здатність до творчого мислення та інноваційної діяльності, до самостійності й нестандартності рішень, інтелектуальної компетентності.
Визначенню ролі і місця творчого мислення у професійній діяльності майбутнього вчителя початкової школи сприяли розроблені у науковій літературі теоретичні основи (А. Алексюк, О. Киричук, Н. Кузьміна, В. Майборода, О. Мороз та ін.) та дослідження, спрямовані на розробку основних підходів щодо підготовки студентів до творчого мислення (О. Абдулліна, C. Архангельський, В. Бондар, С. Гончаренко, Р. Гуревич, П. Гусак, М. Євтух, В. Кравець, Н. Ничкало, О. Пєхота, О. Савченко, В. Семиченко, В. Сластьонін, М. Сметанський, Г. Терещук, Р. Хмелюк, В. Чайка та ін.).
Творче мислення є складовою рефлексивного типу свідомості, яка реалізується через такі фундаментальні здібності: як з’ясування узагальнюючих умов походження ідеальних утворень (аналіз); простеження відповідності власних дій цим умовам (рефлексія); планування і виконання дій «в умі» [1, с. 8].
Для рефлексивної свідомості характерним є виділення людиною узагальнюючого і загальнозначущого змісту, застосування адекватних способів побудови наукових понять, художніх образів, моральних цінностей і правових норм (їх можна назвати «ідеальними утвореннями»). Рефлексивне або творче мислення вимагає від людини орієнтації не тільки на свій зміст, але і на форму своєї побудови. На філософсько-психологічній мові це називається «рефлексією» на власні пізнавальні процеси. Слід відзначити, що емпірична свідомість і відповідне їй мислення будь-якою розвиненою рефлексією не володіють [1, с. 9].
Сутність творчого мислення, на думку А. Рахімова, випливає з його діалектичного характеру, тому що для нього характерним є цілісне пізнання предмета в його глибинних взаємозв’язках. «Творче мислення відображає безпосереднє розумове виділення зв’язків предмета, що вивчається, в результаті чого виникає або предметна реальність (як матеріальна продукція), або суб’єктивно нове знання, або ж ідеальний образ» [5, с. 13]. З цього приводу І. Лернер пише: «Відсутність суспільної новизни в результатах творчості учнів не призводить до кардинальної зміни структури здійснюваної ними творчості. Етапи творчого процесу, притаманні йому закономірності, виявляються в рівній мірі як у діяльності вченого, так і в діяльності учня» [2, с. 415].
Власний підхід до розуміння творчого мислення мають німецькі вчені В. Калвейт, Х. Клейн, Г. Нойнер. Вони стверджують, що творчі процеси не є випадковими і незрозумілими. Як постійну, інваріантну властивість творчих процесів вони називають таку: якщо функції, створені для різних цілей, виступають у взаємозв’язок один з одним і при цьому виникає нове досягнення, то воно має якості, які не можуть бути віднесені до часткових функцій. Результатом цього процесу є якісно нове, творче досягнення. Отже, на їхню думку, можна науково пояснити найважливіші закономірності творчого процесу [6, с. 11].
У психології та педагогіці порівнюють також поняття «активне мислення», «самостійне мислення» і «творче мислення». М. Махмутов, спираючись на дослідження В. Крутецького, зазначає з цього приводу, що це різні рівні мислення, з яких кожний наступний є видовим по відношенню до попереднього, родового [4, с. 93].
На значення асоціацій для розвитку творчого мислення вказують майже всі автори, які вивчали дане питання. Так Г. Ліндсей, Р. Томсон, К. Халл зазначають, що «творче мислення – це мислення, результатом якого є відкриття принципово нового або удосконаленого рішення тієї або іншої задачі» [3, с. 445]. Для того, щоб мислити творчо, необхідно навчитися надавати своїм думкам повної свободи і не намагатися спрямовувати їх у певне русло. Це вони називають вільним асоціюванням [2, с. 446].
Педагогічний аспект сутності творчого мислення майбутнього вчителя початкової школи пов’язаний із навчальною діяльністю, як специфічним видом діяльності студента, тому що розумовий процес, спрямований на вирішення освітньої мети (що є сутністю творчого мислення), відбувається саме в навчально-пізнавальній діяльності студента. Теорію освітньої діяльності розробили П. Гальперін, В. Давидов, Д. Ельконін, А. Маркова, Н. Тализіна та ін.; сутністю цієї теорії є положення про те, що розвиток особистості відбувається в процесі освітньої діяльності за умови вирішення нею дидактичних задач узагальненими способами дій. Хоча теорія освітньої діяльності була розроблена відносно школи і учня, але актуальність поставлених цією теорією проблем, не менш важлива для університетського навчання та діяльності студента.
Таким чином, творче мислення майбутнього вчителя початкової школи як психолого-педагогічна категорія – це розумовий процес, опосередкований освітньо-пізнавальною діяльністю студента і спрямований на вирішення педагогічної задачі, який веде до пізнавально-творчих результатів (оригінальності, новизни й продуктивності ідей та суджень) та характеризується мотивацією у досягненні мети, суб’єктивністю отриманого творчого результату, інтелектуально-творчими здібностями.
Список використаних джерел:
1. Давыдов В. В. Формирование творческого мышления школьников в процессе учебной деятельности / В. В. Давыдов // Формирование творческого мышления в учебной деятельности. – Уфа, 1985.– С. 5–12.
2. Лернер И. Я. Поисковые задачи в обучении как средство развития творческих способностей / И. Я. Лернер // Научное творчество. – М. : Наука, 1969.
3. Линдсей Г. Творческое и критическое мышление / Г. Линдсей, К. Халл, Р. Томсон // Познавательные психические процессы / сост. и общая редакция А. Маклакова. – СПб. : Питер, 2001. – С. 445-449. – Серия «Хрестоматия по психологии».
4. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе : книга для учителей / М. И. Махмутов. – М. : Просвещение, 1977. – 240 с.
5. Рахимов А. З. Сущность творческого мышления учащихся / А. З. Рахимов // Формирование творческого мышления школьников в учебной деятельности. – Уфа, 1985. – С. 15–98 с.
6. Резерв успеха – творчество / под ред. Г. Нойнера, В. Калвейта, Х. Клейна. – М. : Педагогика, 1989. – 120 с.