Яцемірська Тетяна Павлівна
(м. Київ, Україна)
Успішне оволодіння дітьми грамотним письмом залежить від рівня сформованості психомоторики. Тому проблема формування психомоторики залишається актуальною, оскільки формування граматичної навички залежить від свідомого оволодіння учнями з порушеннями інтелектуального розвитку орфографічною навичкою. Відомо, що орфографічна навичка формується завдяки системі вправ на основі більш простих навичок письма: технічна, графічна, моторна. Технічна полягає в оволодінні вміннями грамотно користуватися письмовим приладдям, дотримуватися гігієнічних навичок у процесі письма. Моторну навичку забезпечують уміння координувати рухи руки. Уміння правильно, за законами графіки, зображати окремі букви, склади, слова залежить від сформованості графічної навички.
Дослідження, проведені Л. Савіною, Р. Лєвіною, Н. Кравець, Є. Кузьмінською, Г. Піонтківською та іншими дослідниками в галузі спеціальної педагогіки та спеціальної психології свідчать про наявність значних порушень у першокласників з порушеннями інтелектуального розвитку, що заважають їм успішно оволодівати граматичною навичкою: недорозвиток пізнавальних процесів, загальний недорозвиток мовлення, індивідуальні особливості психомоторного розвитку. Крім того, впливають порушення загальної й дрібної моторики, зорово-слухового аналізу й синтезу, фонематичного слуху, контролю й самоконтролю, що значно ускладнюють оволодіння письмом. Зважаючи на це, пропедевтичний період до навчання письма має неабияке значення щодо формування у даної категорії дітей графічно правильного письма. Л. Виготський розглядав процес письма як фізіологічно і психічно досить складний процес, який включає багато різноманітних сфер розумової діяльності дитини, оскільки пов’язаний з функціонуванням різних ділянок кори головного мозку, органами зору, слуху, артикуляційного апарату, м’язами тіла. [1, c. 196]. Відомий український методист в галузі навчання дітей письма О. Прищепа проаналізувала характер помилок, які допускають першокласники та виділила важливі психологічні фактори, що найбільш суттєво впливають на формування графічної навички письма в дітей [3].
Мета статті: висвітлити особливості формування графічної навички у першокласників з порушеннями інтелектуального розвитку.
Процес формування рухових умінь і навичок в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку характеризується значною складністю, оскільки дітям властиві значні порушення інтелектуального та фізичного розвитку, насамперед невміння чітко регулювати власні дії, співвідносячи їхню швидкість, недостатність диференціації рухливості дій, труднощі у формуванні довільних рухів та встановленні їхньої цілеспрямованості, скоординованості; порушення просторового аналізу й синтезу [2]. У багатьох першокласників спостерігаються супутні рухи – синкінезії, порушені моторні компоненти мовлення, що проявляються у значному напруженні м’язової системи, нечіткості координації рухів. Обмежений досвід спілкування, низька мовленнєва активність, своєрідність перебігу психічних процесів, насамперед мислення, мовлення, пам’яті, уваги, стан емоційно-вольової сфери учнів, що проявляється у особливостях мотивації – негативно впливають на успішне засвоєння графічних умінь і навичок.
Спостерігаючи за першокласниками на уроках оволодіння грамотою, ми виявили, що найскладніше учням виконувати завдання на продовження написання рядка елементів букв за зразком учителя. Дане завдання вимагало здійснення складних мисленнєвих операцій аналізу й синтезу, дотримання координації рухів руки й пальців, сформованості просторового орієнтування, довільної уваги, самоконтролю, вольових якостей. Зважаючи на це, ми допустили, що ефективне й свідоме оволодіння учнями графічною навичкою залежить від знання учителем індивідуальних особливостей психомоторного розвитку кожного школяра. З цією метою розробили систему роботи з формування у першокласників з порушеннями інтелектуального розвитку графічної навички. Насамперед корекційну роботу спрямували на розвиток у дітей дрібної моторики, координації рухів кисті і пальців провідної руки, координації рухів у системі: вухо > око > рука, утримання різних за вагою й розміром предметів.
На другому етапі формували в дітей поняття про букву. Учні виконували вправи на розвиток дрібних м’язів пальців і кистей рук, насамперед вправи на штрихування. Запроваджуючи ці вправи, ми враховували, що у процесі написання букви дитина хвилюється, не може виконати завдання, рука дрижить і у першокласників зникає бажання писати.
Для подолання труднощів використали вправи на розвиток дрібних м’язів пальців і кисті руки – вправи на штрихування. Завдяки штрихуванню зміцнюються дрібні м’язи пальців і кисті руки, розвивається внутрішнє і зовнішнє мовлення, логічне мислення, творчі здібності дитини, коригується пам'ять, дитина стає охайною, формується культура письма. Враховували, що в кожному класі спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку навчаються учні з легкою та з помірною розумовою відсталістю та з різноманітними супутніми порушеннями.
Спочатку учні заштриховували трафарети геометричних фігур. Штрихували прямими лініями у різних напрямах, починаючи від простих напрямів до більш складних: зліва – направо, справа – наліво, зверху – вниз, знизу – вверх, штрихування хвилястими, коловими лініями. Насамперед навчали штрихуванню за зразком, виставляючи орієнтири – крапки, розміщені на початку і в кінці штрихової лінії, потім крапки розміщували лише в кінці штрихової лінії; зрештою учні штрихували самостійно, намагаючись дотримуватися однакової відстані між лініями. Для цього використали метод поетапного формування розумових дій (за П. Гальперіним). Дітям постійно нагадували, що штрихи не повинні виходити за межі фігури, потрібно зберігати однакову відстань між штриховими лініями.
Сформувавши уміння штрихувати, навчали писати елементи букв. Для цього використали навчальний посібник з письма для 1 класу (автори Л. Вавіна, Н. Кравець) Учні за зразком у зошитах олівцем та на планшетних дошках маркером писали елементи букв: мала пряма паличка (зверху вниз), коса пряма паличка (зверху вниз), велика пряма паличка, паличка із заокругленням вгорі, внизу, паличка з петлею вгорі, внизу; письмо напівовалів, овалів і нарешті, учні писали малу букву а. Така робота сприяла засвоєнню графічних умінь, розвитку інтересу до письма. У процесі виконання дітьми завдань обов’язково застосовували індивідуальний підхід. Багаторазове повторення написання елементів букв, штрихування у різних напрямах сприяло формуванню у першокласників автоматизованої навички письма, каліграфічного почерку. У дітей краще розвинулися дрібні м’язи руки, учні навчилися правильно тримати в руці ручку, олівець, фломастер, розвинувся окомір. Також оволоділи уміннями орієнтуватися на сторінці зошита, альбому, на планшеті, засвоївши не лише поелементний склад букви, послідовність написання кожної букви, а й графічне зображення букви в цілому, що забезпечило формування автоматизованої навички письма на етапі засвоєння кожної нової букви.
Отже, застосування системи вправ з розвитку психомоторики в першокласників з порушеннями інтелектуального розвитку забезпечує належне формування у них графічних умінь і навичок.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Выготский Л. С. Собрание починений: в 6-ти т. Т. 3. Проблемы развития психики / под ред. А. М. Матюшкина. М.: Педагогика, 1983. – 368 с.
2. Кравець Н. П. Підготовка руки до письма // Дошкільне виховання, 2003. – №10. – С. 18–19.
3. Прищепа О. Підготовка до навчання письма // Початкова школа, 2001. № 1. – С. 45–47.