Шуст Володимир Олександрович,
(м. Умань, Україна)
В сучасних умовах розбудови держави, національної школи суспільство не влаштовує існуючий рівень готовності випускників педагогічних закладів освіти до професійної діяльності. Демократичні процеси в країні вимагають використання нових методів підготовки вчителя початкової школи, покликаного втілювати в життя основи якісних змін вітчизняної системи освіти.
Педагогічна майстерність учителя початкової школи розглядається у роботах дослідників: А. Деркача, Г. Костюка, Д. Мазохи, В. Моляки, А. Петченка, І. Пастиря, В. Сластьоніна, В. Щербини, Є. Шевчука, О. Ярошенка. Але, нажаль, сьогодні ще не достатньо розкрито роль педагогічної майстерності у професійному становленні особистості майбутнього фахівця початкової школи.
Професіоналізм людини у будь-якій сфері діяльності багато в чому залежить від рівня сформованості майстерності. Цей чинник важливий передусім у педагогічній діяльності. Педагог має бути особистістю з великої літери, справжнім майстром своєї справи, який може протистояти труднощам сьогодення і бути здатним піднятися над ними [4, с. 276].
На думку І. Страхова, педагогічна майстерність формується на основі досвіду, творчого осмислення засобів освітньої роботи і проявляється у застосуванні системи ефективних методів виконання професійних завдань, у високій якості їх виконання, у єдності науки й мистецтва, в індивідуалізації педагогічного впливу та в умінні спілкуватися, дотримуючись критеріїв педагогічного такту, у високій мотивації праці [6, с. 154].
Гончаренко С. в українському педагогічному словнику розглядає педагогічну майстерність у такій редакції: «Педагогічна майстерність – це характеристика високого рівня педагогічної діяльності. Критеріями педагогічної майстерності педагога виступають такі ознаки його діяльності: гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, демократичність, творчість» [2, с. 251].
У Європі під педагогічною майстерністю розуміють практичне розгортання і втілення вчителем у професійну діяльність певних інтелектуальних, психологічних і духовних якостей. Майстерність учителя прирівнюється до майстерності робітника або ремісника, майстра або митця. В учителя-майстра переважає творчий підхід до реалізації освітнього процесу. Зовні майстерність педагога – це вирішення різноманітних педагогічних завдань, успішна організація освітнього процесу й отримання відповідних результатів, але її сутність полягає у певних професійних і особистісних якостях, які породжують цю діяльність і забезпечують її ефективність.
Важливими професійними якостями педагогами є працелюбність, працездатність, дисциплінованість, відповідальність, уміння поставити мету, вибрати шляхи її досягнення, організованість, наполегливість, систематичне і планомірне підвищення свого професійного рівня, прагнення постійно підвищувати якість своєї праці тощо [3].
Дослідник Ягупов В. основними критеріями майстерності педагога вважає такі ознаки його діяльності: доцільність (за спрямованістю), ефективність (за результатами), гуманність, демократичність і діалогічність (за характером спілкування), оптимальність (у виборі змісту і засобів), творчість і оригінальність (за змістом діяльності), науковість (за змістом матеріалу, що викладається, і за характером діяльності) [7, с. 342].
На нашу думку доцільним є розвиток ще однієї якості майбутнього вчителя – артистизм. Сучасний педагог – це яскрава індивідуальність, творча особистість, що виявляє емпатію, уміє вирішувати проблемні ситуації, зацікавлювати, знаходити творчі підходи до пояснення матеріалу, захоплювати учнів творчістю, процесом саморозвитку.
Також педагогу необхідно знати засоби вербальної й невербальної комунікації, бути емоційно пластичним для пояснення різних фрагментів, передачі власних почуттів, ставлення і розуміння реакцій учнів. В основі педагогічного артистизму лежать знання театральної педагогіки про артистизм акторів і режисерів, оскільки чимало елементів методики педагогічного артистизму запозичені з театральної педагогіки [1, с. 125].
Таким чином, педагогічну майстерність необхідно розглядати як найвищий рівень педагогічної діяльності та вияв творчої активності особистості педагога, тобто як комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Абрамян В. Ц. Театральна педагогіка / В. Ц. Абрамян – К.: Лібра, 1996. – 224 с.
2. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко – Київ: Либідь, 1997. – С. 251.
3. Добридень А. В. Педагогічна майстерність – складова професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи [Електронний ресурс] // Інституційний репозитарій Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: http://dspace.udpu.edu.ua:8181/jspui/handle/6789/8967
4. Кузьмінський А. І. Педагогіка : підручник / А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Знання-Прес, 2004. – 445 с.
5. Педагогічна майстерність: [хрестоматія : навч. посіб. / за ред. Зязюна І. А.]. – К.: Вища школа, 2006. – 606 с.
6. Страхов И. В. Диагностика личности и профессионального мастерства преподавателя / И. В. Страхов – М., 1995. – 236 с.
7. Ягупов В. В. Педагогіка : навчальний посібник / В. В. Ягупов – К. : Либідь, 2002. – 560 с.