Коломієць Юлія
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Науковий керівник: к.п.н., старший викладач Франчук Н. Л.
Розв’язування багатьох професійних завдань майбутніми вчителями залежить від рівня сформованості знань, умінь, розвитку логічного мислення, володіння педагогічними технологіями, зокрема інтерактивними. Рівень підготовки майбутнього вчителя до активізації пізнавальної діяльності молодших школярів має бути таким, що не тільки забезпечить молодому фахівцю використання одержаних знань у самостійній творчій роботі й практичній діяльності, а й сформує в нього прагнення до постійного самовдосконалення. Відомо, що справжній учитель не тільки вчить, а й сам постійно вчиться, відчуває потребу поповнювати свої знання, розвивати свої розумові здібності, вдосконалювати професійні навички.
На державному рівні проблеми підготовки вчителів відображені в законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття), Національній доктрині розвитку освіти.
У контексті нашого дослідження особливого значення набувають філософсько-методологічні засади підготовки вчителя до освітньо-виховної діяльності (В. Андрущенко, С. Гончаренко, О. Гукаленко, І. Зязюн, О. Сухомлинська та ін.); основні положення психології та педагогіки про особливості праці вчителя (І. Бех, О. Леонтьєв, В. Рибалка та ін.); особливості професійної підготовки вчителя у вищому навчальному закладі (О. Абдуліна, Р. Гуревич, Н. Мойсеюк, О. Пєхота, М. Сметанський, В. Шахов та ін.);
Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була обґрунтована видатними психологами Б. Ананьєвим, Л. Венгером, Л. Виготським, О. Запорожцем, С. Рубінштейном, Г. Костюком.
Розвиток практичних умінь активізації пізнавальної діяльності молодших школярів у майбутніх вчителів реалізується в організації практичних занять студентів, які мають навчальний і розвивальний характер, сприяють більш повному моделюванню майбутньої діяльності вчителя, формуванню комплексу професійно-педагогічних умінь і навичок. Педагогічні вміння передбачають використання теоретичних знань на практиці. У них реалізуються психолого-педагогічні знання про цілі, завдання, принципи, методи навчання, способи організації та стимулювання педагогічного процесу.
Сутність поняття «готовність майбутніх учителів до розвитку пізнавальної активності молодших школярів» розкривається через систему, компонентами якої є знання, що утворюють своєрідний каркас окресленої сфери педагогічного процесу [4, с. 1]
Готовність майбутнього учителя до розвитку пізнавальної активності учнів являє собою складне утворення, що включає: усвідомлення студентами необхідності і важливості вирішення цієї проблеми, знання психолого-педагогічних механізмів розвитку пізнавальної активності учнів, володіння конкретними методиками розвитку пізнавальної активності учнів, уміння проаналізувати отримані результати, намітити корекцію подальших дій.
Професійна підготовка майбутнього вчителя має включати комплекс організаційних форм і методів, спрямованих на підготовку до активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, зокрема за такими напрямами:
1. формування системи знань, уявлень про характер пізнавальної діяльності, її значення для оволодіння знаннями, які впливають на усвідомлений вибір форм і методів активізації пізнавальної діяльності молодших школярів;
2. готовність до самостійного вивчення прийомів стимулювання пізнавальної активності молодших школярів;
3. стимулювання пізнавальної активності молодших школярів у ході педагогічної практики [4].
Провідними завданнями задля реалізації компонентів готовності майбутніх учителів до активізації пізнавальної діяльності молодших школярів учені визначають:
1. Завдання для реалізації емоційно-ціннісного компоненту підготовки майбутніх учителів до активізації пізнавальної діяльності молодших школярів:
- розвиток у майбутніх учителів стійкого інтересу до активізації пізнавальної діяльності молодших школярів;
- усвідомлення важливості активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на сучасному етапі розвитку суспільства.
2. Завдання для реалізації когнітивного компоненту:
- створення знаннєвої бази з проблем активізації пізнавальної діяльності;
- забезпечення студентів достатніми та необхідними знаннями для якісного й ефективного використання форм і методів активізації пізнавальної діяльності молодших школярів;
- формування елементарних навичок застосування інтерактивних технологій під час підготовки майбутнього вчителя до активізації пізнавальної діяльності молодших школярів [4].
Таким чином, підготовка студентів до розвитку пізнавальної активності учнів початкової школи – процес довготривалий, оскільки передбачає оволодіння не тільки системою теоретичних знань з питань розвитку пізнавальної активності молодших школярів, але й вміннями та навичками передбачення і доцільного використання необхідних способів та прийомів розвитку пізнавальної активності молодших школярів.
Список використаних джерел:
- Ільман В. Деякі аспекти вдосконалення професійної підготовки вчителя початкової школи: сучасні тенденції / В. Ільман // Рідна школа. – 2011. – №1-2. – С. 30-37.
- Клочко Н. Л. Підготовка дитини до школи: дефінітивний аналіз проблеми / Н.Л. Клочко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія сковороди»: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав Хмельницький, 2008. – Вип. 14. – С. 137-140.
- Комарівська Н. Формування професійних мовленнєвих навичок у майбутніх вихователів дошкільних закладів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: Вип. 31. – Вінниця: ТОВ НІЛАН ЛТД, 2013. – С. 184-187.
- Савченко О. Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів / О. Я. Савченко // Початкова школа. – 2001. – № 7. – С. 1-4.
- Kolesnik K. A. PSYCHOLOGY OF INTERPERSONAL RELATIONSHIPS OF PRESCHOOL AGE IN A TEAM / K.A. Kolesnik // IMPERATIVES OF CIVIL SOCIETY DEVELOPMENT IN PROMOTING NATIONAL COMPETITIVENESS: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference. Volume I, December 13-14, 2018. Batumi, Georgia: Publishing House “Kalmosani”, 2018, p. 229-231.