Комар Ольга Сергіївна
викладач кафедри іноземних мов,
Уманський державний педагогічний університет імені П.Тичини
м. Умань, Україна
У сучасному світі на сьогоднішній день чітко простежується необхідність перегляду підходів до підготовки кваліфікованих фахівців у вищих навчальних закладах. У сучасній вищій школі англійська мова розглядається як невід'ємний компонент професійної підготовки майбутнього фахівця. Метою навчання іноземної мови у вузах є досягнення рівня, достатнього для практичного використання мови в майбутній професійній діяльності. Сучасний кваліфікований фахівець повинен вміти навчатися автономно, вміти ефективно вирішувати поставлені завдання, а вивчення мови цьому сприяє.
У другій половині XX століття в методиці навчання іноземної мови паралельно з різноманітними підходами, теоріями і технологіями навчання почала формуватися нова предметна сфера, в якій основна увага акцентується не на особистість педагога і процес викладання, а на процес навчання. В основі є стратегії навчання мови, націлені на підвищення якості навчання, на пошук більш ефективних шляхів і способів розвитку іншомовного спілкування.
Стратегії навчання є підставою для розгляду ролі тих, хто навчається під час вивчення мови. Деякі методи навчання показують такі види стратегій, у використанні яких зацікавлені самі студенти. Питання про дефініції і класифікації стратегій навчання мови до сих пір залишається відкритим. Дослідники робили ряд спроб встановити єдину термінологію і опис таких стратегій, але так і не дійшли згоди. Вайнштейн і Майер, наприклад, під стратегіями навчання розуміли моделі поведінки і образ думок, які студенти демонструють в процесі навчання і, які повинні впливати на процес обробки інформації [4; 320]. Д. Річардс і Д. Платт розглядають навчальну стратегію як цілеспрямоване мислення і поведінку з метою запам'ятовування і розуміння нової інформації в процесі навчання [2; 231]. Коен стверджує, що стратегії навчання мови можуть визначатися як думки і дії, свідомо обрані студентами, щоб допомогти їм у вивченні і використанні мови взагалі і під час виконання конкретних мовних завдань [1; 28]. Так чи інакше, більшість вчених під навчальними стратегіями розуміють особливі дії, моделі поведінки, кроки і прийоми, які використовують студенти для вдосконалення своїх мовних навичок. Ці стратегії являють собою інструменти навчання, спрямовані на суб'єкт навчання. Вони необхідні для розвитку комунікативних навичок. У той же час інтенсивність навчального процесу передбачає, що акцент зміщується від стратегій навчання на стратегії вивчення, тобто з вчити на вчитися.
Таким чином, стратегії вивчення грають важливішу роль у вивченні мови і надають майбутнім вчителям можливість в управлінні власним навчанням вони можуть використовуватися паралельно або незалежно від прийомів, які використовує викладач. Поняття стратегії вивчення іноді розглядається як аспект автономності студента.
Більш ранні дискусії про роль стратегій у вивченні мови часто були пов'язані з дослідженнями Дж. Рубін, присвяченими характеристикам, якими повинен володіти майбутній вчитель англійської мови для кращого вивчення іноземної мови [3; 8] Дж. Рубін виділяла 7 характеристик, якими, на її думку, повинні володіти студенти для отримання максимального ефекту під час вивчення мови:
1. Вони старанно і сумлінно вгадують, не відчуваючи дискомфорту від невизначеності.
2. У них присутнє яскраво виражене прагнення до спілкування або до навчання через спілкування і бажання робити багато речей, щоб чітко відтворювати свої повідомлення.
3. Їм мало що може перешкодити, так як їм не страшно допускати мовні помилки, якщо спілкування буде результативним.
4. Вони готові приділяти особливу увагу діалектам, постійно використовуючи ці зразки в мові.
5. Вони постійно відпрацьовують навички на практиці і шукають можливості для цього.
6. Вони стежать за своєю власною мовою і за мовою інших, постійно приділяючи увагу тому, як їх мова сприймається, і чи відповідає тим стандартам, які вони для себе визначили
7. Вони приділяють увагу значенню, розуміючи, що для того аби зрозуміти повідомлення, недостатньо звертати увагу тільки на граматику або поверхневу мовну форму.
Актуальність теорії стратегій по відношенню до викладання іноземної мови полягає в тому, що деякі стратегії більш ефективні, ніж інші. І в результаті розуміння відмінностей між ними, можна поліпшити стратегії вивчення і викладання іноземної мови у вищій школі. Методи і прийоми імпліцитно або експліцитно вимагають використання особливих стратегій вивчення, однак, у фокусі більшості досліджень знаходяться стратегії самоврядування, які можуть бути незалежними від тих, які підходять до якогось окремого методу.
У багатьох дослідженнях виділяють чотири різних види стратегій відповідно до їх функцій: когнітивні, метакогнітивні, соціальні та емотивні стратегії.
Когнітивні стратегії відносяться до процесів, які студенти використовують для того, щоб краще зрозуміти або запам'ятати досліджуваний матеріал за допомогою встановлення розумових асоціацій, розуміння ключових фраз в тексті, складання списку слів тощо.
Метакогнітивні стратегії це способи, за допомогою яких майбутні вчителі контролюють свій процес вивчення мови, плануючи, що вони будуть робити, здійснюючи поточну перевірку, і потім оцінюючи кінцеве представлене рішення поставленого завдання [1; 125].
Соціальні стратегії це засоби, які використовуються для взаємодії з іншими студентами або носіями мови, такі як постановка запитань для з'ясування ролі учасників комунікації в суспільстві і їх взаємин, розпитування з метою отримання пояснень або підтверджень та взаємодія з іншими учасниками комунікації з метою виконання будь-якого завдання [1].
Емотивні стратегії є дії, які роблять студенти для того, щоб керувати емоціями, які вони відчувають під час вивчення англійської мови або, коли вони намагаються використовувати ті знання, які вже отримали в реальному спілкуванні.
Безумовно, дослідження стратегій вивчення необхідно для отримання достовірних знань, які можуть бути використані і під час викладання іноземної мови, і для розвитку самостійності студента
Перед кожним вчителем іноземної мови сьогодні стоїть відповідальне завдання навчити стратегіям вивчення мови. Вони акумулюються, аналізуються і трансформуються в процесі навчання мови. Кожен учасник навчального процесу може виробити свою індивідуальну ефективну модель стратегій, формування якої буде залежати від різних факторів. Педагоги, які в своїй роботі використовують методики формування стратегій вивчення англійської мови, орієнтуються на потреби студентів, вони не маніпулюють, а стимулюють їх до формування та використання власних стратегій. Реалізація саме таких стратегій в освітньому процесі створює сприятливі умови для активної, творчої і продуктивної діяльності майбутніх фахівців у вищій школі і формує ефективне викладання і вивчення англійської мови.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Cohen, A. D. Strategies in Learning and Using a Second Language. – New York : Addison Wesley Longman Limited, 1998. – 295 p.
2. Richards, J.C. Dictionary of Language Teaching and Applied Linguistics / J.C. Richards, J. Platt, H. Plat. – Harlow : Longman, 1992. – 423 p.
3. Rubin, J. How to Be a More Successful Language Learner / J. Rubin, I. Thompson. Boston, MA: Heinle & Heinle, 1994. – 128 p.
4. Weinstein, C. E. The Teaching of Learning Strategies. Handbook of Research on Teaching / C.E. Weinstein, R.E. Mayer. – New York : Macmillan, 1986. – Р. 315–327.