Подуфала Анна,
студентка І курсу факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Науковий керівник: викладач кафедри фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі Байдюк Л. М.
Сучасні інноваційні форми навчання характеризуються високою комунікативною можливістю и активним включенням учнів у навчальну діяльність, активізують потенціал знань і умінь навичок говоріння та аудіювання, ефективно розвивають навички комунікативної компетенції у школярів.
У сучасній практиці навчання іноземним мовам в українських школах широко використовується метод проектів, який передбачає опору на творчість школярів, заохочення їх до дослідницької діяльності, дозволяє реально інтегрувати різні навчальні предмети, використовувати різні режими роботи учнів, організовувати навчання в співпраці.
Технологія, яка стимулює інтереси школярів і розвиває бажання вчитися, пов’язана з виконанням різного роду проектів. Використання цієї технології дозволяє передбачати всі можливі форми роботи в класі: індивідуальну, групову, колективну, які стимулюють самостійність і творчість дітей [1].
Виконання проектних завдань дозволяє школярам бачити практичну користь вивчення іноземної мови, наслідком чого є підвищення інтересу і мотивації до вивчення даного предмета. Значно активізується діяльність учнів на уроці і в позаурочний час. Навіть слабкі учні виявляють інтерес до мови під час виконання творчих завдань. Виконуючи завдання проекту, учні отримують можливість практично застосувати знання з іноземної мови. Школярі самі знаходять необхідну інформацію, що містить цінний країнознавчий, лексичний, граматичний матеріал, використовуючи для цих цілей не тільки матеріал підручника, але й інші джерела інформації. У пошуках інформації учні активно використовують журнали для тих, хто вивчає англійську мову.
Учні вже протягом декількох років виконують проекти на комп’ютері в різних програмах. Хочеться відзначити, що проекти дітей удосконалилися тим, що раніше це були просто слайди з інформацією і картинками або фотографіями, а зараз це вже справжні барвисті і цікаві фільми – ролики, якщо можна так сказати. У презентаціях учні використовують ефекти анімації, слайд-шоу, зняті ролики, гіпер-посилання, музичний супровід. У створенні проектів зацікавилися і батьки учнів, також активно стали брати участь у створенні проектів [2].
Виховний потенціал іноземної мови збільшується з введенням у навчальний процес нових інформаційних технологій. Використання технологій, які привертають досвід та творчий потенціал учня, виводить процес навчання й виховання засобами іноземної мови за межі шкільних рамок.
Метод проектів є однією з технологій, яка забезпечує особистісно-орієнтований напрямок навчання та виховання, так як він практично вбирає в себе також інші сучасні технології, наприклад таки як навчання у співробітництві.
На відміну від інших технологій, які практикуються в школі (комунікативно–рольова ситуативна і лінгвістично орієнтована діяльності), проектна методика дає вчителю можливість включити учнів у реальне спілкування, найбільш насичене іншомовними контактами, яке базується на дослідницької діяльності. на співпраці, та побачити реальні, а не лише отриманні в ході гри результати своєї роботи.
Проект у проективному навчанні і метод проектів відрізняються один від одного. В методі проектів проект – це засіб навчання, засіб засвоєння певного учбового матеріалу; у проективному навчанні – розробка проекту –мета навчання, тобто, висловлюючись про метод проектів, ми маємо на увазі спосіб досягнення конкретної дидактичної (методичної) мети через розробку проблеми та отримання реального практичного результату [3].
Зразки завдань для проектних робіт:
1. «Книга погоди» («A weather book»). Діти виготовляють картки, де малюють схематичне зображення різних видів погоди, складають ці картки в конверти, які наклеюють на спеціальні зошити або блокноти – «книги погоди». Під час уроку ми усно з’ясовуємо, яка погода надворі за допомогою карток (учні розкладають відповідні картки на парті, а вчитель на дошці) і фіксуємо опис погоди в «книгах».
2. Анкетування, інтерв’ю, дослідження на тему, що вивчається. Результат такої роботи оформлюється у вигляді таблиць із висновками та постерів) (survey, quiz)
3. Аудіо-екскурсія по місту (створення сценарію, запис на касету тексту екскурсії, прослуховування касети однокласниками)
4. Проектні роботи, які стосуються тем «Я, моя родина, мої друзі» «Учень та його оточення», «Зовнішність»:
• розповідь про себе з опорою (для учнів початкового та середнього етапу навчання), де опора виготовляється у вигляді шестикутників, складених у своєрідну «квітку», де на кожній «пелюстці» учень має розкрити певне питання (своє ім’я, вік, місце проживання, школа, шкільні друзі, домашні тваринки, уподобання тощо);
• «Родинні дерева»;
• «Говорять зірки» («Stars talking») – біографічні дані про знаменитість (робота оформлюється у вигляді реферату або постеру, учень має бути готовий відповідати на запитання однокласників, до участі у своєрідному інтерв’ю);
інструменти).
Отже, у процесі діяльності учень розвіває свої інтелектуальні вміння, такі риси характеру як: цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність, набуває певні навчальні навички, а це забезпечує соціальну та професійну адаптацію в суспільстві, створює умови для розвитку креативності, що є важливим в сьогоднішньому швидкоплинному світі.
Список використаних джерел:
1. Берладин О. Англомовна освіта в початковій школі сільської місцевості: від витоків до сучасності // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – Серія 17. Теорія і практика: Навчання і виховання. – №30. – К.: Логос, 2019. – С. 10-15.
2. Кравчук Л. В. Навчання іноземних мов у загальноосвітній школі України (друга половина ХХ століття): дис… канд. пед. наук : 13.00.01 / Кравчук Лілія Василівна – Тернопіль, 2013. – 279 с.
3. Лосєва О. Ю. Використання досвіду Сполучених Штатів Америки щодо раннього навчання іноземної мови у викладанні англійської мови у початкових класах сучасної України / О.Ю. Лосєва // Розвиток сучасної освіти: теорія, практика, інновації: зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Київ 25-26 лютого 2016 р. – К.: Міленіум, 2016. – С. 156–157.