Головачова Кристина
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник:
д.п.н., професор Комар О. А.
Здобуття Україною державної незалежності, становлення ринкової економіки, демократизація суспільства стали підґрунтям для подальшого просування країни до відкритого суспільства, в якому на належному рівні забезпечуватиметься режим найбільшого сприяння всьому новому, сучасному, що характеризує інноваційний стиль мислення, органічно поєднаний із традиційними перехідними цінностями культурного генофонду народу.
Комплексний підхід до оцінки діяльності загальноосвітнього освітнього закладу розроблено Є. Березняком, Г. Єльниковою, Н. Островерховою, Л. Даниленко, П. Матвієнко та ін.
Концепція науково-технічного та інноваційного розвитку України визначає головними цілями «розвиток людини як особистості, збереження і захист її здоров’я та середовища проживання, створення умов для високопродуктивної творчої та безпечної праці і сучасного побуту».
Управління загальноосвітнім освітнім закладом в системі середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» здійснюють відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування й підпорядковані їм органи управління освітою, засновники [1].
Завдання, що висуваються перед сучасною освітою, чітко окреслюють головні напрямки, за якими вони мають реалізовуватися. Серед них одне з чільних місць посідає забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження сучасних технологій та науково-методичних досягнень у навчальний процес.
З огляду на визначені завдання, постає проблема забезпечення освітніх закладів педагогічними кадрами, створення стабільних творчо працюючих колективів з високим рівнем функціонування науково-методичної роботи та здійснення керівництва у нових умовах.
Згідно Рекомендаціями щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами змістом методичної роботи є вивчення установ уряду про школи; опанування сучасними досягненнями психолого-педагогічної науки, методикою викладання предмета; підвищення рівня управлінської діяльності, загальної культури; дослідження рівня ефективності індивідуальної та колективної науково-методичної й дослідницької діяльності вчителів, розроблення та впровадження перспективних освітніх технологій; систематичне вивчення й аналіз навчальних планів, програм, підручників, інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій щодо змісту, форм і методів проведення уроку, факультативних та інших занять; забезпечення зростання фахового та наукового рівня педколективу школи; популяризація перспективного інноваційного досвіду в Україні та за її межами; аналіз умов забезпечення психофізичного здоров’я учнів.
Науково-методичною роботою педагогічних кадрів називають цілісну систему, яка ґрунтується на досягненнях науки і передового педагогічного досвіду й забезпечує безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу однодумців педагогів-дослідників, підвищення освітнього рівня закладу в умовах інтенсивної інноваційної діяльності.
Директор школи, його заступники вивчають і аналізують стан освітнього процесу, створюють умови для підвищення фахового рівня вчителів, забезпечують участь усіх педагогічних працівників у методичній роботі, сприяють заохоченню вчителів відповідно до результатів їхньої роботи.
Основними формами проведення методичної роботи є: лекції, доповіді, інформації, повідомлення, практичні заняття, диспути, бесіди, відкриті уроки, захист моделі сучасного уроку тощо.
Велику роль відіграють у цьому методичні об᾽єднання. У діяльності методоб’єднання практикуються різні види роботи, але найбільшого поширення набули заслуховування й обговорення доповідей, розгляд нормативно-правових документів щодо організації навчально-виховного процесу, ділові та рольові ігри, взаємовідвідування відкритих уроків і виховних заходів, бібліографічні огляди, вивчення методичних матеріалів, практичні заняття з учителями тощо.
Останнім часом в роботі шкільних методоб’єднань використовуються нетрадиційні форми, при цьому ефективність роботи значно зростає.
Ефективність роботи методоб’єднання знижує розрив у рівнях методичної майстерності його членів, тому після відвідування уроків керівниками школи створено чотири динамічні методичні об’єднання:
- І група – «Школа вищої педагогічної майстерності», зміст її роботи – інформування про нові напрями, задуми, пропаганда нових педагогічних ідей, їх творчий розвиток, проведення відкритих уроків, виховних заходів, самоаналіз тощо;
- II група – «Школа вдосконалення майстерності», зміст роботи цієї групи – аналіз, вивчення ускладнень у роботі, організація самоосвіти вчителів; проведення тренувальних практичних занять (відкриті уроки, ділові ігри, семінари-практикуми тощо) з метою набуття власного досвіду роботи, визначення перспектив;
- Ш група – «Школа становлення молодого вчителя» – вивчення технології сучасного уроку та виховного заходу;
- IV група – «Школа створення позитивної мотивації до творчості» – створення системи заходів стимулювання сумлінної праці, навчання вчителів технології сучасного уроку [2].
Серед колективних форм методичної роботи останнім часом добре зарекомендували себе творчі групи вчителів, які створюються з метою впровадження досягнень педагогічної науки та педагогічного досвіду в навчально-виховний процес.
Запорукою ефективного управління педагогічним процесом і передусім організації методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі є системний підхід до їх здійснення, що передбачає необхідність проникнення в закономірності навчання та виховання, забезпечення узгодженості їх структурних компонентів, інтеграції зусиль усіх суб’єктів навчально-виховної діяльності для вирішення поставлених завдань. Саме системний підхід передбачає здійснення інформаційних, організаційних, комунікативних зв’язків та комплексного використання різних видів і методів управління.
Удосконалення стилю, методів та механізмів управління колективом загальноосвітнього навчального закладу здійснюється на засадах демократизму та гуманізму, соціальної справедливості, педагогічної культури, проявлення доброзичливого ставлення учасників навчально-виховного процесу, створення в колективі творчого мікроклімату.
Список використаних джерел:
- Закон України: Про повну загальну середню освіту. Верховна рада України: Законодавство України: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (дата звернення: 15.04.2021).
- Наказ Міністерства освіти і науки України: Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи. Верховна рада України: Законодавство України: URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1146729-20#Text (дата звернення: 15.04.2021).