Давидюк Анастасія
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник:
к.п.н., доцент Роєнко Л. М.
Вивчення мотивів, які збуджують пізнавальну активність школярів у навчальній діяльності, має велике значення для цілеспрямованого керівництва нею.
У відповідності з таким розумінням структури мотивації навчальної діяльності нами були дібрані методи для її вивчення таким чином, щоб можна було визначити найбільш реально діючі. Для цього використовувались такі методи:
- спостереження за учнями в процесі навчання;
- вивчення особливостей мотивів навчання на уроках української мови учнів через вибір із запропонованих мотивів, характерних для певного школяра;
- складання розкладу занять на тиждень із включенням тільки бажаних предметів;
- методика емоційно-кольорової аналогії для вивчення динамічних особливостей емоційного стану під час виконання завдань з мови.
Остаточні висновки про структуру мотивації робились тільки на основі зіставлення експериментальних даних, одержаних за допомогою різних методів. Методи вивчення мотивів були підібрані так, щоб вони перекривали один одного, створюючи умови для взаємоперевірки і посилення надійності результату.
Дослідження проводилось у всіх вікових групах молодших школярів, що дало можливість одержати однозначні дані про явища, які вивчаються, і на цій основі робити висновки про кількісні і якісні зміни у структурі мотивації.
В результаті спостереження за учнями на уроках української мови, в позаурочний час. Фіксувались показники мотивації, які оцінювались за трибальною шкалою:
| Характеристика показників мотивації | Кількість балів |
|
1. Чи з бажанням учень береться до виконання завдання? А) так Б) погоджується, але незадоволений роботою В) відмовляється |
3 2 1 |
|
2. Як дитина включається у виконання завдання: А) відразу включається Б) вагається, зволікає, не відразу починає роботу В) пасивний, довго не приступає до виконання завдання |
3 2 1 |
|
3. Захопленість діяльністю: А) зосередженість під час виконання завдання Б) інколи відволікається В) часто відволікається |
3 2 1 |
|
4. Ставлення до труднощів: А) долає самостійно, впевнено Б) звертається до вчителя за допомогою, поясненням В) підглядає до сусіда, наслідує його, залишає роботу не завершеною |
3 2 1 |
|
5. Емоційне ставлення до діяльності: А) позитивне Б) байдуже ставлення до діяльності В) негативне |
3 2 1 |
|
6. Якість виконання завдання А) висока Б) середня В) низька |
3 2 1 |
|
7. Завдання виконує: А) без винагороди, з почуттям обов’язку Б) за похвалу, оцінку В) з бажання уникнути осуду, «двійки» |
3 2 1 |
Дані показники характеризували значущість для дитини того чи іншого об’єкта її пізнавальної активності.
Для якісного аналізу причин віддачі переваги тим чи іншим предметам і мотивам навчання використовували методику «Вивчення відношення до навчання і до навчальних предметів», розроблену Г. Н. Казанцевою.
Досліджуваним пропонувалося назвати з усіх предметів, що вивчаються в школі:
- улюблені,
- не бажані.
Крім того, досліджуваним пропонувалось скласти розклад уроків на тиждень із включенням тільки бажаних предметів. Застосовуючи цю методику, ми прагнули виявити ставлення дітей до уроків української мови та читання.
Для уточнення одержаних даних за вищевказаними методиками було використано ще й методику емоційно-кольорової аналогії. Ця методика базується на основі існуючого специфічного зв’язку вибору людиною кольору відповідно з її емоційним станом. Для більшості людей традиційною є така оцінка кольорів:
- дуже радісний – червоний
- радісний, теплий – оранжевий
- приємний, світлий – жовтий
- спокійний, рівний – зелений
- сумний, зажурений – синій
- схвильований, тужливий – фіолетовий
- незадоволений – чорний
Суть методики емоційно-кольорової аналогії полягає в оцінці учнями класу своїх емоційних станів на уроках української мови та під час виконання домашніх завдань.
На основі описаних методик нами були вивчені мотиви пізнавальної активності молодших школярів і їх ставлення до уроків української мови. Спостерігаючи за молодшими школярами під час уроків української мови, виявили, що із 46 респондентів 69,8% охоче береться до виконання обов’язкових та додаткових вправ, 24,9% школярів погоджуються, але незадоволені роботою; 5,3 відсотків учнів відмовляються виконувати завдання. До виконання завдань одразу включається 56,2% досліджуваних, 34,9 відсотків не одразу починає роботу, вагається; ще 8,9% пасивні, довго не починають виконувати запропоновані завдання.
Зосередженість під час виконання завдання виявляє 36,3%, інколи відволікається майже половина респондентів 49,5%, часто відволікаються 14,2 відсотків дітей.
Зустрічаючись із труднощами, 29,5% самостійно і впевнено долають їх, 51,6% звертаються за допомогою до вчителя, 18,9% можуть залишити роботу не завершеною.
18,3% дітей виконують трудові доручення, завдання без винагороди чи оцінки, основна маса опитуваних (70,5%) працює лише тому, що отримає оцінку чи похвалу, 11,2% респондентів працюють лише для того, щоб уникнути осуду чи низьких оцінок.
Дослідивши навчальні інтереси молодших школярів через оцінку навчальних предметів ми отримали такі результати: найбільше учням подобаються уроки фізкультури і художньої праці. Українська мова займає четверте і п’яте місце. Дані дослідження подані в таблиці 1.
Таблиця 1.
Розподіл навчальних предметів за інтересами
| Рейтингове місце | 2 клас | 3 клас | 4 клас |
| 1 | художня праця | художня праця | фізкультура |
| 2 | читання | математика | художня праця |
| 3 | фізкультура | читання | математика |
| 4 | математика | українська мова | читання |
| 5 | українська мова | фізкультура | українська мова |
| 6 | природознавство | природознавство | природознавство |
| 7 | музика | музика | музика |
Ці результати були підтверджені проведеним дослідженням за методикою емоційно-кольорової аналогії. Свій настрій учні молодших класів на уроках української мови визначали як спокійний, рівний, сумний.
Вибираючи найбільш відповідні мотиви у наведеному нами списку, учні підкреслили мотиви навчання на уроках української мови, які подано в таблиці 2.
Таблиця 2.
Чому ти вчишся? (N 46)
| Назва мотиву | Кількість учнів, що його обрали (у %) | Мотиви |
| Хочу бути грамотним. | 11,6 | ВМ |
| Щоб багато заробляти. | 19,7 | ЗПМ |
| Щоб одержати похвалу. | 7,6 | ЗПМ |
| Щоб бути першим. | 24,8 | ЗПН |
| Боюсь одержати погану оцінку | 14,3 | ЗНМ |
| Щоб не засмучувати батьків. | 13,9 | ЗНМ |
| Боюсь покарань батьків. | 4,4 | ЗНМ |
| Боюсь осуду товаришів. | 3,7 | ЗНМ |
| Всього: 100 % |
Результати анкетування свідчать, що більшість учнів вивчає мову, щоб стати першим – мотив престижу (ЗПМ); щоб багато заробляти – матеріальне стимулювання (ЗПМ); із боязні отримати погану оцінку – бажання уникнути покарання(ЗНМ); щоб не засмучувати батьків, боязнь покарання, осуду товаришів – уникнення осуду, критики, неприємностей (ЗНМ). Значна кількість учні навчається, щоб одержати похвалу – мотиви престижу (ЗПМ). Лише 11,6 % учнів навчається, щоб мати знання (ВМ).
Як бачимо, мова не користується серед молодших школярів належною популярністю. Серед мотивів вивчення мови переважають зовнішні позитивні, однак досить великий відсоток учнів має мотив тривожності (ЗНМ). Проведене дослідження свідчить про недостатню увагу вчителя до мотивації вивчення рідної мови.
Список використаних джерел:
- Дусавицкий А. К., Портная Е. А. Об особенностях развития мотивов учения младших школьников. Психологические проблемы учебной деятельности школьников. Москва : Сов. Россия, 1977. С. 144-157.
- Изучение мотивации поведения детей и подростков // Под ред. Л. И. Божович, Л. В. Благонадежной. Москва : Педагогика, 1972. 238 с.
- Ильин Е. А. Мотивы человека: теория и методы изучения. Киъв : Вища школа, 1998. 290 с.