Катерина Косар,
викладач-стажист природничо-географічного факультету,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Тамара Зеленко,
викладач-стажист природничо-географічного факультету,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Мирослава Сорока,
викладач-стажист природничо-географічного факультету,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити знаннями,
а факел, який треба запалити. (Б. Паскаль)
На початковому етапі вивчення хімії проводжу серію занять, на яких навчаю учнів: читати, працювати з підручником, допоміжною літературою та додатковою, знайомлю з хімічними реактивами, обладнанням, технікою безпеки, навчаю різним прийомам рішення задач, конспектування, складання тезисів, графіків, таблиць, схем, працювати з моделями, проводити хімічні досліди, бачити проблеми та шукати шляхи їх рішення. Так, для визначення рівня індивідуальних досягнень та встановлення кількісних і якісних індивідуальних психологічних відмінностей можна використати критеріально-орієнтовні тести і відкрити шлях діагностування і корекції особливостей. У ролі критерію у таких тестах виступають конкретні знання, вміння та навички.
Тести на обізнаність дають змогу перевірити, як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння. Учень з кількох відповідей має вибрати правильну.
На уроці в 8 класі "Речовина, матерія, тіло. Властивості речовин" на закріплення матеріалу учні одержують тести:
1. Речовина це: а) олівець, б) стілець, в) дерево, г) целюлоза, д) зошит.
2. Матеріал, з якого виготовляють олівець: а) скло, б) целюлоза, в) графіт, г) стержень, д) дерево.
3. Учнівський зошит і підручник виготовлені з одного і того ж матеріалу: а) заліза, б) форми, в) паперу, г) целюлози, д) гуми.
Тести на аналогію, крім аналізу, синтезу дають змогу виявити і рівень логічного мислення:
1. Хімічний стакан – скло, парта...
2. Цукор – цукерка, папір...
А на практичній роботі "Очищення забрудненої кухонної солі" учням пропоную виконати крім практичної запланованої частини такий розумовий експеримент: "Очистити кухонну сіль, забруднену залізними ошурками". На практичній роботі "Добування кисню та вивчення його властивостей" учням пропонуються диференційовані завдання за рівнями, щоб самим оцінити свої знання.
Аналіз результатів проведених робіт дає можливість прийти до висновку, який рівень засвоєних знань – абстрактне чи конкретне домінує в того и іншого учня, дає змогу діагностувати рівень сформованості розумових дій, що лежить в основі мислення.
1. Репродуктивний (копіюючий) – з стихійною стадією розвитку – це найнижчий тип, де учень показує лише те, що він здатний до відтворення знань і може працювати лише при наявності алгоритмів.
2. Конструктивний (напівстихійний) – показує, що учень має знання, уміння і навички користуватись при аналогії в подібних ситуаціях.
3. Творчий (дослідницький) – зі свідомим розвитком, показує, що учень може самостійно використовувати знання, здатний до самокорекції знань. Має інтерес до пошуків невідомого, невідповідностей. Може побачити і сформулювати проблему, шукає шляхи її вирішення. Чітко формулює результати своєї роботи. Тобто це є найвищий ступінь креативності, коли учень всю роботу виконує сам, йдучи своїм шляхом.
Наведу різні підходи при розв’язуванні задач, які проявлятимуть рівні розвитку учнів.
|
|
Репродуктивний |
Конструктивний |
Творчий |
|
Тип задач |
Не розв’язує |
Розв’язує стандартні |
Розв’язує всі, перевагу надає нестандартним. |
|
Відношення до задач |
Не бачить |
Бачить стандартні задачі |
Бачить різні задачі |
|
Як розв’язує задачі |
Може знайти зноску на підручник "де все записано" |
Уміє розв’язувати задачу по стандартній методиці |
Розв’язує задачу лише оригінально |
|
методиці |
Визначивши рівень розвитку учнів, плануються перспективи розвитку креативності з урахуванням індивідуальних властивостей учнів за допомогою підібраних завдань.
Так, при вивченні теми "Періодичний закон і періодична система" можна запропонувати при закріпленні матеріалу вправи на формування і концентрацію уваги.
Наприклад:
В наведеній таблиці вказано число протонів, нейтронів, електронів в атомах різних ізотопів. З’ясуйте, які з них є:
1) Нейтральними атомами
2) Негативно зарядженими іонами
3) Позитивно зарядженими іонами
4) Ізотопами одного і того ж хімічного елементу
|
Число протонів |
Число нейтронів |
Число електронів |
|
n |
n-2 |
n |
|
n-1 |
n-3 |
n-1 |
|
n+1 |
n+1 |
n |
|
n-1 |
n-1 |
n+1 |
|
n+2 |
n+1 |
n+1 |
Розвиток креативного мислення неможливий без оволодіння і застосування таким тонким і точним інтелектуальним інструментарієм, яким є прийоми розумової діяльності:
- виділення основного, аналіз та синтез,
- порівняння та абстрагування,
- узагальнення,
- систематизація і кваліфікація,
- конкретизація,
- визначення та пояснення понять,
- доказ та спростовування тверджень.
Дамо пояснення деяким прийомам розумової діяльності.
Виділення основного, аналіз та синтез:
Навчитись виділяти основне (усвідомлення інформації як частини цілого). Виділити основне можна завдяки аналізу (розчленуванню цілого на складові частини) та синтезу (взаємозв’язку його частин).
Порівняння:
Операція зіставлення полягає у визначенні подібних ознак якогось об’єкта, операція протиставлення різних ознак.
Абстрагування:
Відокремлюють якісь ознаки досліджуваних явищ, речовин, матеріалів і узагальнюють правила, поняття, закони, тощо.
Узагальнення полягає у:
- виявленні загальних істотних властивостей, особливостей явищ та предметів,
- встановленні між ними причинно-наслідкових зв’язків,
- формуванні на їх основі висновків: загальних положень, тверджень, закономірностей, тенденцій, що подається у вигляді доказів, пояснень провідних ідей.
Систематизація:
Здатність виділити ознаку класифікації забезпечує успішність формування узагальнення і систематизації, достатньо ефективно розвиває мислення.
Класифікація:
Поділяє систему, що розглядається, на частини з метою впорядкувати її і зробити придатною для огляду та розуміння.
Конкретизація:
Уточнюється найбільш істотне в узагальненні, формується визначення поняття, закону, правила, тощо.
Визначення і пояснення понять:
Визначення або дефініція – це уточнення знань, понять на підставі відмежування вибраного предмета від усіх інших.
Пояснення – це твердження істинності понять при використанні очевидного або аксіоматичного шляхом усних та письмових виступів.
Технологія креативного мислення передбачає формування цих розумових прийомів через використання різних форм роботи.
Форми роботи:
1. Дійові, творчі ігри та моделювання, розв’язування кросвордів.
2. Семінари, диспути.
3. Тести-роздуми, критеріально-орієнтовані тести та інше.
4. Робота з підручником.
5. Розв’язування розрахункових задач.
6. Задачі-малюнки.
7. Самостійна робота (з підручником, дидактичним матеріалом).
8. Дослідницька робота.
9. Експериментальна робота (індивідуальна, групова).
10. Розумовий експеримент.
11. Рішення проблемних ситуацій.
Справжня творчість починається тільки тоді, коли школярі пишуть хімічні казки самостійно, коли вони здатні створити нові образи. Ось чому особливу увагу звертаю на виконання учнями таких домашніх завдань: Скласти хімічну казку, вірш, задачу-розповідь, оповідання до теми уроку.
Підбираючи систему завдань і задач, щоб кожна задача була вирішена швидко і безпомилково, а щоб рішення було творче і щоб з цього можна було взяти якнайбільше користі для хімічного розвитку учнів і щоб задана задача відповідала рівневі розвитку учня.
Наведемо приклад задач творчого характеру.
Задача №1. Стічні води хімічного комбінату містять аміак. Запропонуйте спосіб нейтралізації аміаку, який можна застосувати в народному господарстві.
Задача №2. Ви вирушаєте в космос. Основне, що буде вам необхідно, це тепло, вода, кисень. Які речовини ви везете із собою? Чому?
При викладанні хімії у всіх класах широко використовую експериментальні задачі, розв’язання яких потребує нестандартного підходу, що сприяє креативному розвитку на уроках хімії.
Участь учнів в проведенні експерименту переросла в бажання виступати перед молодими школярами. Тому ми проводимо цикл зустрічей "По сторінкам Дивосвіту", на яких наукові герої демонструють досліди і розповідають про цікаві перетворення навколо нас.
Впровадження інноваційних прийомів на різних етапах уроку хімії надзвичайно важливі.
Надзвичайно важливу роль для школяра відіграє оцінка його праці на уроці. Кожна оцінка коментується та виставляється не за окрему відповідь, а за результат активної роботи учня протягом всього уроку. Щоб мати успіхи в навчанні, дуже важливо опанувати навички швидко читання, слухати, готувати і давати відповіді, виступати з доповідями перед аудиторією.
За допомогою використання нестандартних підходів при викладанні хімії збільшилась кількість учнів, які працюють на творчому рівні, про що свідчить їх бажання брати участь у позакласній роботі та наукових конференціях.
Розвиток критичного мислення – це не стільки освітнє завдання, скільки суспільна необхідність. Згідно з дослідженням Світового банку, за рівнем критичного мислення та здатності розв'язувати проблеми реального життя, які не мають простих й очевидних рішень, наша країна перебуває наприкінці світового списку. Якщо ж ми не бажаємо залишатися там надовго, нам просто необхідно використовувати методи критичного мислення під час викладання всіх шкільних предметів, в тому числі й хімії.
Навчитися критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі і далі забувається. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитись критичного мислення. Але існує ряд умов, які педагогу необхідно створити в класі, а також кілька порад, яких повинні дотримуватись учні для того, щоб успішно залучитися до процесу критичного мислення.
Отже, використовуючи на уроках стратегії розвитку критичного мислення, ми спонукаємо учнів до дії. Психолог Б. М. Теплов вважає, що і теоретичне, і практичне мислення пов’язане з практикою. А саме предмет хімія дає дитині практичні навички, які вона може застосувати в житті.
Список використаних джерел
1. Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П. Критичне мислення: як цього навчати. – Х. : Основа, 2007. – 110 с.
2. Дмитренко Е. Б. Технологія формування пізнавальної компетентності учнів у процесі викладання хімії. // Хімія. Технології навчання хімії. – 2007. – № 5. – С. 92-110.
3. Іванова О. Навчаємо критичного мислення // Відкритий урок. – 2007. – № 2. – С. 8-16.
4. Ісаєва О. В. Формування особистості, її життєвої та соціальної компетентності шляхом розвитку експериментальних умінь, дослідної проектної діяльності // хімія. Інновації на уроках хімії. – 2007. – № 7. – С. 73-77.
5. Крапівіна А. В. Формування критичного мислення учнів під час хімії // Хімія. Педагогічна майстерня вчителя хімії. – 2007. – № 10. – С. 3-22.
6. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. – К. : Плеяди, 2006. – 217 с.
7. Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Х. : Основа, 2008. – 92 с.
8. Мельник О. М. Ідейно-організаційна модель до профільного навчання хімії // Хімія. Викладання хімії в профільних класах. – 2007. – № 1 – С. 37- 79.
9. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології. – К. : А.С.К., 2005.