Ваколюк Аліна Миколаївна
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики виховання
Балонь Марта Ігорівна
здобувач рівня вищої освіти
ступеня «Магістр» спеціальності 013 Початкова освіта
Рівненський державний гуманітарний університет
м. Рівне, Україна
Нова українська школа (НУШ) – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами[3]. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.
Виклики часу зумовили розроблення Концептуальних засад реформування середньої освіти – документа, який проголошує збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей [1].
Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І у МОН переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини. Замість запам’ятовування фактів та понять учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.
Реалізація освітніх задач у фізичному вихованні (виховання, навчання, розвиток в формуванні особистості) вимагає доцільного педагогічного впливу на організм людини для отримання певних зрушень в його системах і прогресування в потрібному напрямку. Власне цей процес може відбуватись стохастично (під впливом середовища або випадкових неупорядкованих дій вчителя чи особистої активності учня), проте, з огляду на доцільність, раціональність, обмеження в часі, ціну витрат в реакціях організму такий стан не можна вважати ефективним. Для досягнення ефективності слід цим процесом управляти, тобто намагатись неухильно зменшувати кількість відхилень в поведінці організму і його обслуговуючих системах. Для підсилення ефективності освітнього процесу в уроці фізичної виховання можливо використовувати інтерактивні методи, які реалізуються завдяки активній взаємодії учнів і дозволяють на основі вкладу кожного з них у загальну справу отримувати нові знання, організувати спільну діяльність, від окремої взаємодії двох-трьох учнів до широкої співпраці колективу класу.
Нами було обґрунтовано та розроблено технологію впровадження інтерактивних методів навчання в урок фізичної виховання, основною метою якої є активізація індивідуальних мисленєвих процесів учнів для вирішення оздоровчих, освітніх та виховних задач; сприяння розвитку у них комунікативних умінь та навичок, рефлексії (як учнів, так і учителя), креативних здібностей для подальшого фізичного удосконалення в процесі життя та фрагмент програми впровадження інтерактивних технологій навчання в урок фізичної виховання.
Сьогодні одночасно із сучасною національною науковою педагогікою відроджується і знаходить своє широке застосування етнопедагогіка, тому система освіти загалом і процес фізичного виховання зокрема, має будуватись на інтеграції народної педагогіки, етнопедагогіки та класичної педагогічної науки, передової практики навчання, виховання і розвитку особистості, а це потребує від учителя фізичного виховання поглиблення науково-педагогічного світогляду, спеціальної підготовка з набуття етнокультурної компетентності, що дозволить йому створювати нові ефективні технології для розв’язання зазначених вище педагогічних проблем.
Для того щоб забезпечити якість фізичного виховання за рахунок використання засобів етнопедагогіки потрібно сформувати таку систему, яка б несла в собі позитивні зрушення не тільки в фізичному, оздоровчому та інтелектуальному зростанні особистості, а й забезпечила надійність національних переконань, які в подальшому служили пронизуючим фактором реалізації національної ідеї [5].
На основі узагальнюючого аналізу особливостей концепції НУШ визначено, що сучасний вчитель фізичного виховання має обґрунтовано і доцільно визначати педагогічні впливи, враховуючи різні перемінні: рівень підготовленості учнів, їх індивідуальні особливості, вік, задача уроку та інше. Інтегральною компетентністю, на нашу думку, є здатність доцільно розробляти, моделювати засоби педагогічного впливу та ефективно застосовувати їх в практиці – добиватись високої точності управління терміновими і кумулятивними ефектами адаптації як в руховому, так і інтелектуальному аспектах та загалом сприяти всебічному розвитку особистості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. [Електронний ресурс] / Режим доступа : https://mon.gov.ua/ua
2. Лисенко Л., Вітченко А., Синявська Ю. Впровадження сучасних здоров’язбережувальних технологій в процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Вісник ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка. Випуск 102. Т.1. Чернігів, 2012. С. 229–232.
3. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи. Упоряд. Гриневич Л. [та ін.]. Київ, 2016. 34 с.
4. Нова українська школа: порадник для вчителя. Під заг. ред. Бібік Н. М. Київ, 2017. 206 с.
5. Огієнко М. М., Лисенко Л. Л., Огієнко П. М. Фактори, які обумовлюють креативно-евристичне мислення і його розвиток у системі професійної підготовки фахівців в галузі фізичної культури і спорту. Вісник ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка. Вип. 98. Т.1. Чернігів, 2012. С. 111–116.