Лоюк Оксана Вікторівна
кандидат педагогічних наук, доцент
кафедри фахових методик
та інноваційних технологій у початковій школі
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
м. Умань, Україна
Суспільство нині перебуває під впливом швидких змін умов життя, зростання непередбачуваності майбутнього, посилення конкурентних засад. Віддзеркалюючи соціально-економічні виклики часу, сучасна освіта стає важливим ресурсом у ринкових суспільствах, що конкурують. Саме освіта покликана сформувати цілеспрямовану, ініціативну, фінансово грамотну, здатну до виважених рішень та активного соціального включення особистість.
Для досягнення цієї мети освітні вектори навчання спрямовано на формування в учнів, зокрема, початкової школи ключової компетентності «підприємливість та фінансова грамотність», що має наскрізно формуватися через усі навчальні предмети, розвиваючи в учнів активність, ініціативність, економічний спосіб мислення.
Педагог Ю. Білова визначає підприємливість як «інтегральну психологічну якість людини, що виявляється в мотивації, здатності до креативного та творчого пошуку, втілення в життя нових фінансових ідей, допомагає вирішувати різного роду проблеми як в повсякденному, так і в соціальному житті» [1, с. 11–12 ]. Поняття фінансової грамотності Т. Кізима визначає як сукупність світоглядних позицій (установок), знань і навичок громадян щодо ефективного управління особистими фінансами та здатність компетентно застосовувати їх у процесі прийняття фінансових рішень [2].
Ефективне формування ключової компетентності «підприємливість та фінансова грамотність» в учнів початкової школи відбуватиметься за умови утвердження в освітньому процесі певних принципів навчання.
Соціальний феномен навчання фінансової грамотності відображають принципи:
• природовідповідності (навчання дітей фінансової грамотності має ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися із загальними законами розвитку природи і людини. Цей принцип вимагає, щоб зміст, методи та форми навчання фінансової грамотності, стиль взаємодії вчителя та учнів враховували необхідність формування у останніх установки на цінності безпечного та здорового способу життя й навички дотримання їх у своїй поведінці);
• культуровідповідності в сучасному трактуванні означає, що навчання і виховання мають ґрунтуватися на загально-людських цінностях культури, будуватися відповідно до цінностей та норм тих чи інших національних культур, їхніх специфічних особливостей і традицій;
• гуманістичної спрямованості передбачає ставлення до дітей як до самостійних суб’єктів власного розвитку, культивування суб’єкт-суб’єктних відносин в освітньому просторі фінансової грамотності;
• варіативності диктує необхідність створення різноманітних видів і форм навчання фінансової грамотності; диференціації змісту, засобів, технологій і методів навчання у відповідності до можливостей учнів, умов і досвіду навчання фінансової грамотності;
• розвитку конструктивно-фінансової активності і духовно-морального ставлення до світу відображає процеси «вбудовування людини» в стосунки з навколишнім соціо-природним середовищем. Він передбачає створення умов для мобільності як різного роду переміщень особистості або соціальної групи; різноманітність способів і сфер дії; усвідомлення здійснюваних дій, які відображають властивості суспільно значущих учинків; використання досвіду інших суб’єктів, залучення сил інших суб’єктів; творчий потенціал суб’єкта, його установка на саморозвиток.
Психолого-педагогічні аспекти відображають принципи:
– творчої діяльності орієнтує на реалізацію творчих потенцій особистості, пов’язаних з природо- та культуровідповідною діяльністю, спрямованою на пошук нового, на розвиток ініціативності, фантазії учнів;
– діалогічності й толерантності взаємодії спрямований на розвиток комунікативних якостей, діалогічності, прийняття особливостей і несхожості іншої людини, вміння розуміти іншого;
– наступності передбачає осмислення теоретичних основ конструювання програм навчання фінансової грамотності, їхніх цілей, завдань і змісту, які забезпечують наступність освіти молоді на різних вікових етапах;
– проблемно-ситуативного пізнання поряд з виконанням функцій активізації пізнавальної діяльності, формування способів розумової діяльності відіграє значну роль в становленні практико-орієнтованої діяльності; створює умови для формування умінь використовувати знання через орієнтацію на модельні способи оволодіння навчальним матеріалом (аналіз ситуацій, розігрування соціальних ролей, ігрове моделювання тощо);
– емпатії сприяє «вживанию» особистості в простір освітнього середовища. Емпатія стає базисом розвитку духовно-моральних ставлень особистості до об’єктів соціо-природного середовища на основі становлення відповідальності.
До організаційно-педагогічних належать принципи:
- поєднання традиційних та інноваційних напрямків діяльності спрямований забезпечити розумний баланс традицій та інновацій в життєдіяльності організації, країни в цілому [88];
- адекватного кадрового забезпечення (практика педагогічної освіти не зорієнтована на безпосередню підготовку вчителів з фінансової грамотності, тому необхідний уважний відбір і багаторівнева система підвищення кваліфікації фахівців, що долучаються до вирішення завдань фінансової освіти молоді;
- соціально-педагогічного партнерства, який орієнтує учасників на рівноправне співробітництво, пошук згоди і досягнення консенсусу, оптимізацію відносин;
- активного використання зворотного зв’язку, оцінки та моніторингу ефективності (регулярна оцінка та коригування програм навчання фінансової грамотності дозволить підвищити їхню якість і приводити їх у відповідність з кращими практиками в даній області).
Виокремлені дидактичні принципи навчання, у комплексі із методологічними підходами, на нашу думку, мають забезпечити високий рівень сформованості підприємливості та фінансової грамотності в учнів початкової школи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Білова Ю. А. Поняття та структура підприємницької компетентності майбутніх фахівців економічного профілю. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. 2013. Вип. 7. С. 15–17.
2. Кізима Т. Фінансова грамотність населення: зарубіжний досвід і вітчизняні реалії. Вісник ТНЕУ. 2012. № 2. С. 64–71.
3. Осницкий А. К. Регуляторный опыт, субъектная активность и самостоятельность человека. Психологические исследования: электрон. науч. журн. 2009. Ч. 1. № 5 (7) URL: http://psystudy.com/index.php/num/2009n5-7/221-osnitsky7.html. (дата обращения: 13.12.2019 р.).
4. Рутковская Е. Л. Факторы формирования финансовой грамотности школьников. Отечественная и зарубежная педагогика. 2017. Т. 1. № 2 (37). С. 44–54.
5. Філончук З. В. Проблеми впровадження фінансової грамотності в сучасній школі. Таврійський вісник освіти. 2015. № 2 (2). С. 112–117.