Панкрашова Стелла Михайлівна
студентка-магістрантка ІІ курсу
факультет української філології і соціальних комунікацій
Науковий керівник:
кандидат філологічних наук,
професор, декан факультету
української філології і соціальних комунікацій
Пінчук Тетяна Степанівна
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
м. Луганськ, Україна
В умовах реформування сучасної системи освіти, впровадження концепції Нової української школи відбувається система змін, ключовими фігурантами якої є мотивований учитель початкових класів – фахівець, учні початкової школи, їхні батьки та громадськість. На даний час українська освіта робить перші кроки на шляху до інтегрованої освіти. У концепції реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) передбачено не тільки оновлення змісту освіти, а й організацію освітнього процесу в цілому. У цьому вимірі особливої значущості набули зміни, що вже реалізуються в початковій ланці освіти, які передбачають створення принципово нового освітнього середовища, спрямованого на індивідуалізацію навчання, у процесі якого дитина одержує задоволення, відчуває себе успішною. Саме тому, особливої актуальності на даному етапі реформування освіти є визначення реалій та проблем запровадження концепції НУШ у сучасній початковій школі.
Аналіз наукових джерел дозволив визначити переваги Нової української школи:
- Схожiсть з європейською системою освiти. Український атестат про загальну середню освiту будуть визнавати у ЄС. Завдяки цьому буде легше втупити у Європейський вищий навчальний заклад.
- Автономiя вчителя. Концепцiя НУШ передбачає велику свободу у виборi методiв, прийомiв та засобiв навчання та виховання.
- Учнi будуть здобувати не тiльки знання, а й вмiння практично застосовувати їх в повсякденному життi.
- Автономiя школи. Школи зможуть вносити змiни до навчальних планiв, освiтнiх програм та програм з навчальних предметiв.
- Інклюзивна освiта. Учнi з особливими потребами зможуть навчатися разом зi своїми однолiтками. Для них в НУШ створяться спецiальнi умови для навчання.
- Ранковi зустрiчi. Дiти в захватi вiд них, вони спрямованi на розвиток спiвпрацi, допомагають працювати в командi, мають гарний емоцiйний вплив на дiтей.
- Вiдкрита до батькiв школа. Звичних для всiх батькiвських зборiв не буде. Взаємодiя мiж батьками та вчителями виходить на новий рiвень.
- Новий простiр класу. Зонування класу та зручна органiзацiя простору класу, мобiльнi парти. Ігровi кiмнати в школах де будуть рiзноманiтнi засоби навчання, матерiали для дiтей (коврики, дидактичнi та розвивальнi iгри, картки, iграшки тощо) [2].
Проте, в ході запровадження концепції НУШ, сучасна початкова школа зіткнулася з низкою проблем. Зокрема, аналізуючи результати проведення моніторингового дослідження впровадження реформи “Нова українська школа” у закладах загальної середньої освіти було визначено, що серед проблем реформи НУШ є:
- Затримки із фінансуванням та надходженням обладнання. Проблему може вирішити ефективна система розподілу державних субвенцій, що сприятиме своєчасному надходженню фінансування для закупівлі обладнання, навчально-методичного забезпечення в межах реалізації реформи НУШ.
- Розробляючи навчальні програми, варто зважати на побажання учнів – проводити уроки поза класом (на природі), більше працювати у групах, більше часу на дослідницькі проєкти, дидактичні ігри тощо.
- За можливості, враховувати побажання батьків щодо першочергових напрямів реформи НУШ: “Покращення матеріального забезпечення шкіл”, “Створення в школі дружнього до дитини освітнього середовища”, “Посилення зв’язку шкільних предметів із життєвими потребами дітей як майбутніх громадян” [1].
Також, може існувати такий ризик, що концепція НУШ, реформа нової освіти матиме лише формальне впровадження. Тобто, лише косметичні зміни, а сама якість навчання не зміниться.
Таким чином, аналіз проблем та реалій запровадження концепції НУШ у сучасній початковій школі дає можливість стверджувати, що подальшого розвитку та удосконалення потребують такі аспекти освітньої політики, як професійний розвиток керівників шкіл, навчання педагогів, підготовка навчально-методичного забезпечення, розвиток наскрізних умінь, впровадження інклюзивної освіти тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Моніторинг НУШ. Результати та рекомендації. URL : https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/08/NUSH_monitorynh_7.08_2.pdf
2. Нова українська школа: порадник для вчителя; під заг. ред. Н. М. Бібік. К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.