Роєнко Людмила Миколаївна
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри фахових методик
та інноваційних технологій
у початковій школі
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
м. Умань, Україна
Модернізація національної системи освіти, її розбудова на компетентнісно орієнтованій основі та в контексті Концепції НУШ актуалізує проблему підготовки вчителя до організації роботи в сучасній у початковій школі й вимагає від закладу середньої освіти подолання формалізму в професійній діяльності вчителя. То ж процес підготовки майбутніх учителів початкової школи насамперед вимагає підвищення рівня формування й розвитку їхніх науково-методичних знань, умінь і навичок; здатності до творчої науково-дослідної роботи; уміння бачити педагогічні проблеми; враховувати умови конкретних ситуацій, які постійно змінюються, реальний перебіг освітнього процесу; уміння аналізувати й упроваджувати в практику роботи сучасного закладу середньої освіти перспективний педагогічний досвід, сучасні технології навчання.
Ефективним і вагомим засобом освітнього процесу є науково-методична підготовка здобувача вищої освіти, створення умов для розвитку його творчого потенціалу, розвиток уміння швидко адаптуватися у ситуаціях, що змінюються.
У системі підготовки вчителя початкової школи однією з основних базових навчальних дисциплін є «Методика навчання української мови», мета якої ‒ сформувати у майбутніх учителів початкової школи знання з основних проблем методики навчання грамоти, граматики української мови, розвитку мовлення молодших школярів; сприяти оволодінню системою методів та прийомів навчання української мови молодших школярів в контексті Концепції нової української школи.
У процесі вивчення кусу у студентів сформуються такі компетентності:
а) предметні: володіння методами й прийомами навчання української мови у початковій школі, методами розвитку мовлення; здатність застосовувати набуті знання у процесі навчання української мови в початковій школі; спроможність здійснювати добір матеріалів для уроків української мови; опанування ключовими компетентностями.
б) загальні: володіння державною мовою, здатність працювати з навчальною та педагогічною літературою; обізнаність з проблемами дидактики, лінгводидактики; спроможність проводити науковий, методичний аналіз проблеми залежно від предмета дослідження; здатність здійснювати майбутню професійну діяльність в полікультурному середовищі.
в) фахові: володіння теоретичними знаннями й практичними уміннями у процесі навчання української мови; формування в учнів комунікативної компетентності через створення на уроці умов для практичної мовленнєвої діяльності; спрямування процесу навчання української мови на формування національно мовленнєвої особистості; розвиток уміння проєктувати освітній процес відповідно до вимог НУШ.
Якість професійної підготовки майбутніх учителів передбачає формування на основі глибоких теоретичних знань здобувачів вищої освіти практично-методичних умінь, необхідних учителеві у процесі навчання української мови в початковій школі; розвиток його професійної самостійності, інтересу до творчої педагогічної діяльності.
В умовах дистанційного навчання завдання для самостійної роботи мають бути такими, які б не зводились до переписування чи запам’ятовування інформації, а б вимагали творчого підходу до вирішення завдань. Це можуть бути завдання такого типу: укладіть семантичну карту, напишіть виступ-презентацію, укладіть/розробіть систему завдань, укладіть кластер, розв’яжіть методичну задачу, розробіть проблемно-пошукові завдання тощо. Наприклад:
1. Використовуючи наочні засоби навчання, запропонуйте варіанти завдань для формування в учнів умінь читати: прямі склади ускладненої структури, цілі слова, сполучення слів.
2. Опрацюйте тему практичного заняття за текстом відповідної лекції та заповніть «Бортовий журнал»
3. Змоделюйте фрагмент уроку, на якому використовується поданий нижче текст. При цьому вкажіть:
‒ етап уроку;
‒ мету використання;
‒ метод і прийоми роботи.
Спишіть слова. Поставте, де потрібно, апостроф. Доведіть свою думку.
М_ята, в_яжу, реп_ях, в_юн, черв_як, Р_ябко, п_явка, р_ядно, м_який, п_ятниця.
4. Розв’яжіть методичну задачу:
1). Слова сова і совок багато учнів класу назвали спільнокореневими.
Про які недоліки в роботі вчителя свідчить ця помилка?
2). Учень одержав завдання: від наведених іменників утворити спершу прикметники, а потім дієслова. Учень виконав завдання так:
Земля – земляний – заземлити.
Вода – водяний – водити.
Поясніть, правильно виконано завдання?
5. Складіть семантичну карту «Умови успішного формування орфографічних умінь молодших школярів».
6. Розробіть диктант за методикою І.Т.Федоренка для 2 класу.
7. Підберіть зв`язний текст для контрольного диктанту в 4 класі. Визначте у ньому орфограми.
Оскільки теми практичних та лабораторних занять безпосередньо пов’язані з теоретичним матеріалом з методики української мови у початковій школі, а завдання мають різну спрямованість і ступінь складності, це дозволяє здобувачу вищої освіти оцінити рівень володіння спеціальними знаннями й раціональними способами вирішення лінгвометодичних завдань, здатність трансформувати набуті знання в різні навчальні ситуації. Послідовність завдань в межах кожної теми має бути такою, що дозволяє пройти шлях від вивчення наукової (лінгвістичної, психологічної, педагогічної, методичної) і навчально-методичної літератури через розв’язання методичних задач, проєктування власних методичних розробок до проведення самостійно розроблених уроків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Методика навчання української мови у початковій школі: практикум: посіб. для студ. / Л. М. Роєнко, Т. А. Торчинська ; МОН України, Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини. Умань : Візаві, 2021. 148 с