Цибанюк Олександра Олександрівна
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри теорії та методики
фізичного виховання і спорту
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
м. Чернівці, Україна
Потужна хвиля європейської інтеграції, розпочата ще в середині 1980-х років прийняттям Єдиного європейського акту та простимульована прогресуючою глобалізацією та геополітичними змінами, пов’язаними з крахом комуністичної ідеології, розвалом Радянського Союзу та практики у Східній Європі, досягла найвищої точки в 2004-2007 рр., коли відбулося безпрецедентне розширення ЄС з 15 до 27 членів.
Румунія була першою країною в центральній та східній Європі, яка мала офіційні відносини з Європейським Співтовариством – країна входить в Узагальнену Систему Преференцій Співдружності (січень 1974 р), підписані ряд угод з Європейським Економічним Співтовариством (1980 р.); затверджені офіційні дипломатичні відносини з ЄС (1990 р.), вступила в дію Угоду про торгівлю і співпрацю (лютий 1995 р.). Низка документів – «Висновок на запит Румунії стати членом Європейського Союзу» (1997 р.), «Доповідь про прогрес Румунії в процесі вступу в Європейський Союз» (1998 р.), звіти, опубліковані протягом 1999 р. затвердили прагнення країни щодо євроінтеграції. Мета повноправного членства Румунії в Європейському Союзі була підтримана на саміті в Салоніках (Греція) і реалізована у 2007 р. Саме тому, ми розглядаємо Румунію в контексті повноцінної складової ЄС та світової спільноти і для надання комплексної характеристики і глибокого аналізу важливим є базування на значному джерельному підґрунті, що вимагає взяття до уваги праць різними мовами та опублікованих у різних країнах Європейського Союзу та за його межами. Тому при аналізі стану розробленості проблеми здійснено комплексний аналіз праць щодо проблематики фізичного виховання дітей та молоді румунською, англійською, польською, українською, російською та німецькою мовами.
Важливе значення в контексті досліджуваної проблеми мають праці класиків філософської та педагогічної думки щодо фізичного виховання, фізичного розвитку та збереження здоров’я людини (Т. Мор, Т. Кампанелла, Ф. Рабле, Ж.-Ж. Руссо Дж. Локк, Ф. Фребель та ін.), наукові розвідки, присвячені окремим аспектам фізичної культури і спорту (З. Алмонд, А. Хофманн, П. Шемпп, В. Дітріх, Л. Хенді та ін.); праці засновників концепцій шкільного фізичного виховання і фізкультурної освіти (П. де Кубертен, Т. Еліот, Я. Функе, Й. Гутс-Мутс, Ф. Ян, Г. Лінг, К. Кох, Х. Зальцман, А. Шпісс.
Згадки румунських педагогів, фольклористів, дослідників культурної спадщини фізичне виховання, зокрема про різноманітні ігри (з м’ячем та бітами) знаходимо в нарисах «Діатієтика» М. Іштвана, опублікованих в Клужі (1762 р.), в літописі М. Стоїка де Хагега (1763 р.), в низці публіцистичних статей А. Ламбріор (1845-1883), опублікованих у журналі «Літературні бесіди» з 1 квітня 1875 р. по 1 березня 1876 р. Започаткування формування фахової румунської термінології, зокрема назв прийомів в «ойні», знаходимо в праці фольклориста Тудора Памфіле (1883-1923 рр.) «Дитячі ігри» (1906 р.) [4; 5, p. 5].
Крім того визначаємо низку робіт мовознавців кінця ХІХ – ХХ ст. – Дж. Паску, О. Нікуліца-Ворнка, О. Ціоренеску, що обґрунтовували етимологію, походження термінів фізкультурно-спортивного спрямування – підготовчі вправи», «подача м’яча», «порушення правил», а також досліджували ґенезу назви «ойна» [3; 6; 7].
Серед теоретико-методичних робіт Г. Мочану (1831-1909) – відомого в румунських землях теоретика і практика гімнастики, фехтування і стрільби як навчальних предметів, засновника школи з підготовки фахівців фізичного виховання, пропагандиста народних форм тіловиховання – танців і ігор, виокремлюємо такі як Книга з гімнастики з картинками із вступом Б. Хашдеу (1869 р.) (Cartea de gimnastică cu figuri în text); Історія, анатомія та гігієна гімнастики, з основними вимогами та поясненнями щодо басейнів та школи плавання (1881 р.) (Istoria, anatomia și higiena gymnasticei, dupe cei mai însemnați autori, cu figurele principale și textul esplicator al băilor și școalei de înotat); Книга з гімнастики для початкової та середньої школи для дівчат (1882 р.) (Cartea de gimnastică pentru uzul școlilor primare și secundare de fete); Гімнастика для використання в початковій, середній та вищій школах (1889 р.) у співавторстві з Н. Велеску (Gimnastica populară rațională pentru uzul școalelor primare, secundare și superioare); Школа катання на ковзанах та плавання (1892 р.) (Școala de patinaj și înot) [8, р. 89]
Однією із знакових робіт, які характеризували загальну тенденцію зацікавлення як теорією та методикою фізичного виховання, так і його гігієнічної сторони стала робота відомого румунського лікаря та хіміка І. Істраті «Міркування щодо важливості та необхідності гімнастики з гігієнічної та соціальної точок зору» (1880 р.). Автор підтримував думку проф. Афанасіу, завідувача кафедри фізіології Бухарестського університету, спів розробника теорії роботи м’язів француза Е.Ж. Маре про те, що активний рух є природною потребою організму, гімнастика як вид фізичних вправ повинна підпорядковуватись певним законам і правилам, повинна бути «виведена з-під впливу емпіризму» та опіки військових. І. Істраті розглядав гімнастику як систему синтезу науково обґрунтованих методичних прийомів та фізичних вправ, загальною метою якої автор вбачав гармонійний розвиток організму, розвиток і удосконалення його можливостей, зміцнення здоров'я і загартування, та, відповідно, забезпечення трудового та творчого довголіття людей [2].
Надрукована у липневому номері журналу «Освіта людини» (можливе інше трактування назви журналу – О. Ц.) за 1916 р. стаття Дж. Атанасіу «Наукові основи фізичного виховання» представила витяг з виступу автору на низці науково-практичних конференцій, що були проведені в період липень-грудень 1915 р. Основною тезою, «повідомленням» читачам, на думку автора, стало визнання потреби фізичного виховання всіх: «хлопців і дівчат, молоді, жінок, робочих, селян». Педагог визначав зацікавленість фізичними вправами, особливо з сторони військових і освітян, але не на примітивному рівні, а з сторони «повноцінного, наукового і практичного об’єкту досліджень» [1].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Athanasia J. Bazele stintifice aie educatiei fizice (Conferinta tinuta la Sol «Inaite» ln ziua de 5 decembrie 1915) / Athanasia J. // Rev. Gen. a învatamîntului. 1916. №5-6.
2. Cheţianu O. 100 de ani dela naşterea lui Gheorghe Mocianu-primul educator fizic român. / Cheţianu O. Tipo. Cartea Românească. Cluj, 1939.
3. Ciorănescu A. Dicționarul etimologic al limbii române. Diccionario etimológico rumano. / Ciorănescu A. Universidad de La Laguna, San Cristóbal de La Laguna, 1958; Editura Saeculum. București, 2001, 2002, 2005, 2007, 2017.
4. Jocul de Oina. https://patrimoniu.ro/images/imaterial/Oina/ Jocul de Oina.pdf.
5. Lambrior A. Jocurile copiilor în «Convorbiri literare». vol. 9, 1/1875. Р. 5.
6. Niculiță-Voronca E. Datinele și credințele poporului român / Niculiță-Voronca E. Mihalcea lângă. Cernăuți, 1903.
7. Pascu G. Etimologii românești / Pascu G. – Iași, 1910.
8. Personalitști de referinä. Promotori și profesioniști ai educaţiei fizice și sportului. 148 p.