ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Шквиря (Курдюкова) Ірина

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: к. п. н., доцент 

Шевчук І. В.

Розвиток будь-якого суспільства в значній мірі залежить від інтелектуального потенціалу нації. Інтелект особистості розвивається  в органічній єдності з естетичними і етичними нормами людського буття, під впливом тих культурних процесів, які проходять у певному історико-культурному просторі.

Особистість без високого рівня інтелектуальної естетичної культури не може задовольнити потреби суспільства, які претендують на нове історичне самовизначення. Тому сьогодні і ставиться гостро питання про необхідність значного підвищення інтелектуально-естетичної культури підростаючого покоління.

Виховання інтелектуально-естетичної культури сучасних школярів повинно бути в органічній єдності з проблемою з’єднання гуманітарної і наукової освіти в різних типах навчальних закладів на основі принципів  гуманізації і естетизації навчально-виховного процесу, саме таке з’єднання може зняти утилітарну уяву в суспільному пізнанні відносно духовності. Духовність особистості є проявом насамперед сили людського духу, яка об’єднує ідеали Істини, Добра, Краси, Мудрості.

Слід помітити, що вітчизняні класики філософської і педагогічної науки, організатори національної системи освіти і виховання як в області гуманітарних наук, так і в області явно-математичних надавали особливого значення на необхідність органічного з’єднання в навчально-пізнавальній діяльності процесів інтелектуального і емоційного, науки і мистецтва (Я. А. Коменський, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, А. Дістервег, Г. С. Сковорода, К. Д. Ушинський, І .А. Сикорський, А. В. Духнович, С. Ф. Русова та ін.) [2]

В концепціях духовного розвитку особистості - «філософії серця», ефорійності буття, неосферного мислення, благовіння перед життям - ідея органічної єдності емоційного і раціонального виступає як основа життєтворчості.

Філософські питання взаємозв’язку науки і мистецтва, естетичні аспекти знайшли своє відображення в роботах М. С. Глазмана, В. С. Горського, А. В. Гулиги, Є. С. Жарікова, С. Б. Кримського, В. С. Лутаєнко, В. І. Мазепи, В. А. Малахова, В. А. Маркова, Л. Г. Новікова та інші.

Висновки філософів про взаємодію інтелектуально-логічного, наочно-діяльного і чуттєво-образного в структурі мисленнєвої діяльності, про їх роль у цілісному пізнанні оточуючого світу, знайшли підтвердження в досягненнях психологів Б. Г. Ананьєва, Л. С. Виготського, Г. С. Костюка, А. Н. Леонтьєва, В. Л. Поплужного, С. Л. Рубінштейна, О. Чебикіна та ін. [1] .

В спеціальних дослідженнях В. Ф. Асмуса, А. І. Гурова, А. Г. Єгорова, В. П. Іванова, Б. С. Мейлаха, М. Ф. Овсяннікова, В. Г. Шинкарука та ін відмічається органічна єдність художньої і наукової творчості.

Теоретичне обумовлення естетичних можливостей дисциплін наявно-математичного циклу має місце в роботах І. Ф. Гончарова, Б. Г. Ліхачева, Л. П. Печко, Ю. Н. Петрової, А. М. Федя, Х. Фідлера та інших. Увага зверталась на естетичні можливості в змісті, засобах, методах навчання, естетику конкретної навчальної дисципліни.

Питання естетичного виховання при вивченні математики розглядаються в дисертаційних дослідженнях А. В. Григорьєвої, І. Ф. Зенкевича, В. Т. Ковєшнікова та інших .

Аналіз наукової літератури, а також шкільна практика з проблеми доводить про відсутність спеціальних досліджень, присвячених естетичному вихованню школярів в процесі вивчення математики як науки і навчальної дисципліни. Естетичне виховання математичною наукою і відповідною навчальною дисципліною значно розширює спектр сприйняття школярами естетичного образу світу в цілісній єдності з його науковою картиною. Саме гармонія інтелектуального і естетичного в пізнанні оточуючого світу взаємодіє формуванню цілісного гуманітарного світобачення, яке забезпечує гуманістичне світовідношення. Саме в такому аспекті проблема естетичного виховання в процесі вивчення математики потребує ретельного дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Леонтьев А. Н. Мышление / А.Н.Леонтьев // Вопр.психологии.- 1984.- №4.-С.85-95.

2. Ушинский К. Д. Человек как предмет воспитания. Педагогические сочинения: в 6 т. [Т. 5] /  [cост. С.Ф.Егоров].- М.: Педагогика, 1990.- 528 с.

 

Please publish modules in offcanvas position.