Науково-методична робота

Чернятинська Яна

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: викладач Байдюк Л. М.

Критичне мислення – («мистецтво аналізувати, судження») – це наукове мислення, головна риса якого полягає в ухвалені ретельно обміркованих та незалежних рішень. Найбільше йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. 

Критичне мислення – це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різнобічно аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці. 

На шляху до розвитку такого мислення потрібно пройти 6 послідовних кроків:

1. Нерефлексивний мислитель – ще не усвідомлює «недорозвиненість» свого мислення.

2. Спантеличений мислитель – усвідомив, що має проблеми зі своїм мисленням.

3. Мислитель-початківець – намагається вдосконалюватися, але без регулярної практики.

4. Мислитель-практик – визнає необхідність регулярної практики.

5. Просунутий мислитель – росте в процесі своєї регулярної практики. 

6. Майстер мислення – усвідомлене й проникливе мислення стає візитівкою людини.

Важливо стимулювати  та схвально оцінювати всі прояви критичного мислення в учнів. Можна пояснити, із чого складається таке мислення й чим воно відрізняється від звичайного, скориставшись цією таблицею:

 

Усі ми знаємо, що діти – допитливі від природи та прагнуть пізнавати світ. Вони здатні висувати дуже багато оригінальних ідей. Тому головне завдання вчителя на уроці чи в проективній роботі – бути першочерговим помічником, що стимулює учнів до пошуку інформації, пізнання та осмислення нового, генерування власних ідей.

Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на тему, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є більш ефективними, а отже, доречнішими. Учитель має опанувати якомога більше методів розвитку критичного мислення й бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. 

Техніка формування критичного мислення може застосовуватися вчителем щодня. Її ключові етапи:

Виклик. Мета – формування особистого інтересу для отримання інформації. Учні мають подумати та розповісти іншим (за допомогою індивідуальної, парної, групової роботи; брейнстормінгу; спільних прогнозувань; озвучування проблемних питань тощо) про те, що вони знають з обраної теми для обговорення – так отримані раніше знання усвідомлюються та стають базою для засвоєння нових. Задача вчителя на цьому етапі – узагальнити знання дітей, допомогти кожному визначити «своє знання» й основні цілі для отримання нових.

Техніка «Асоціація». Застосовується для визначення теми уроку, розвиває уяву та інтуїцію. Учні мають висловити свої здогадки/асоціації про тему, завдання для визначення теми, ціль визначення цієї теми. Обговорення має відштовхуватися від якого узагальнювального слова. 

Техніка «Правильно/неправильно». Учитель ставить класу заздалегідь продумані питання за темою заняття. Усі питання починаються з «А правда, що…?». Відповідь може бути тільки «так чи ні».

Осмислення. Діти знайомляться з новою інформацією. При цьому вони мають відслідкувати своє розуміння й записувати у формі питань те, що вони не зрозуміли – для того, щоб пізніше заповнити ці «білі плями». Після ознайомлення з інформацією кожен учень має сказати про те, які орієнтири, фрази, слова допомогли йому зрозуміти інформацію, а які, навпаки, заплутали. Головний принцип етапу осмислення –учитель має давати учням право, установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом.

Технологія «Логічний ланцюжок». Учням дається завдання, де є уривки тексту, цитати, факти, події, визначені персони – усе це потрібно поєднати або записати в хронологічному порядку, згідно з логікою. 

Рефлексія. Учні мають обдумати те, чого вони дізналися та як включили нові поняття у своє уявлення; обговорити, як це змінило їхні думки, бачення, поведінку. 

Техніка «Кластер». Правила створення: у центрі записується слово, навколо якого фіксуються слова, словосполучення, пов’язані з темою. Учні озвучують усе, що знають, використовуючи метод мозкового штурму. Це може бути не лише цікаві факти, але й асоціації чи творчі сприйняття. Далі вся інформація спільно з учнями групується, класифікується, категоризується та  оформлюється графічно в певну схему.

Отже, мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високо рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.