Тімченко Ольга
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: викладач Байдюк Л. М.
Одним з визначальних чинників успішної реалізації Концепції Нової української школи є педагогіка партнерства, що являє собою систему методів і прийомів виховання і навчання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості дитини.
Ідея партнерства в освітньому процесі не є новою. Її підвалини закладено працях В. О. Сухомлинським, Ш. А. Амонашвілі, І. П. Волковим, І. П. Івановим, А. С. Макаренком, В. А. Караковським, С. М. Лисенковою, В. Ф. Шаталовим. Зазначеними науковцями обґрунтовано провідні ідеї педагогіки співробітництва:
• навчання без примусу, що передбачає виключення всіх засобів примусу з арсеналу педагогічних засобів, наявність таких особистісних якостей вчителя, як гуманність, комунікативність, ціннісного ставлення до дитини;
• ідея важкої мети, сутність якої – у забезпеченні дітей усіма необхідними засобами для досягнення складної освітньої мети, формування в них впевненості у можливості подолання труднощів, стійкої позитивної мотивації до вирішення значущих пізнавальних завдань;
• ідея опори, що полягає у наданні учням опорних знаків (символів, схем, таблиць, слів тощо) для забезпечення кращого розуміння, структурування, запам’ятовування матеріалу, а також для побудови відповіді;
• ідея вільного вибору, що передбачає надання дитині свободи у виборі завдань, здач, теми твору тощо;
• ідея випередження, що дозволяє включати у програму більш складний матеріал, об’єднувати його в блоки, починати заздалегідь вивчати складні теми, закладати перспективу вивчення теми наступного уроку;
• ідея створення інтелектуального поля класу, що передбачає створення загальних життєвих цілей та цінностей у класі, для розвитку здібностей та нахилів, творчості кожної дитини в діяльності [1].
Кожна дитина – неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.
«Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський.
В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньо-професійної траєкторії дитини.
Нова школа допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.
Будуть широко застосовуватися методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду.
Буде змінено підходи до оцінювання результатів навчання. Оцінки слугуватимуть для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів. Оцінки розглядатимуться як рекомендація до дії, а не присуд.
Педагогіка партнерства і компетентнісний підхід потребують нового освітнього середовища. Таке середовище допомогає створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання.
Нову українську школу буде підтримувати електронна платформа для створення і поширення електронних підручників і навчальних курсів для школярів та вчителів.
Цінності та принципи педагогіки партнерства буде покладено в основу стандарту освіти, оновленої системи професійного розвитку вчителя, сучасної державної освітньої та кадрової політики (відбір та оцінювання педагогів).
Отже, в основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, які об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога і дитини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість [3].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Артемова В. Історія педагогіки України : Підручник. / В. Артемова – К. : Либідь, 2006. – 424 с.
2. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : Посібник для студентів вищих навчальних закладів. / О. Вишневський – Дрогобич: Коло, 2006. – 326 с.
3. Нова українська школа : Концептуальні засади реформування середньої освіти
4. [Електронний ресурс] : концепція нов. укр. шк., док. пройшов громад. Обговорення і ухвалення рішенням колегії МОН, 27.10.2016. – Режим доступу : https://cutt.ly/PTB1yHA