Сімак Мар’яна
КЗ ЛОР «Бродівський фаховий педагогічний коледж імені Маркіяна Шашкевича»
Науковий керівник: викладач
Ярема О. П.
В наш час знання іноземних мов – це ознака культурного розвитку людини, умова його успішної діяльності в різних сферах життя. Тому невипадково однією з цілей, які стоять перед НУШ, є формування в учнів комунікативної іншомовної компетенції. Одним з найефективніших засобів розвитку комунікативних здібностей є гра. Вона має певну особливість – універсальність. Використання ігрових прийомів на уроках англійської мови в початковій школі можна пристосовувати до різних цілей і завдань. На основі ігрових інтересів формуються пізнавальні інтереси. Пізнавальний інтерес сприяє міцному засвоєнню знань.
Гра виконує безліч функцій у процесі розвитку дитини, полегшує навчальний процес, допомагає засвоїти матеріал, що збільшується з кожним роком, і ненав'язливо розвиває необхідні компетенції.
Польський дослідник Стефан Шуман зазначає, що гра – характерна та своєрідна форма діяльності дитини, завдяки якій вона навчається та набуває досвіду. Шуман вказав на той факт, що гра викликає в дитині найвищі емоційні переживання та активізує її. Гру варто сприймати, як процес розвитку, спрямований на формування спостережливості та уяви.
За визначенням Шмакова С. А. гра, це – вид діяльності в умовах ситуації, спрямованої на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якій утворюється та вдосконалюється поведінка. Оскільки основними функціями ігрової діяльності є комунікативна функція та функція соціалізації, то гра органічно з’єднується з технологію комунікативного навчання.
Комунікативна суть гри дає змогу розвитку комунікативних навичок. Необхідність коментувати свої та чужі дії, взаємодіяти в межах групи, заперечувати, погоджуватися, висловлювати свою думку є базою для розвитку мовних умінь та стратегій спілкування.
Застосування гри сприяє комунікативно-діяльнісному характеру навчання, спрямованості уроків в сучасній НУШ на розвиток діяльності учнів засобами мови, що вивчається, оптимізації інтелектуальної активності учнів у навчальному процесі, комплексності навчання та розвитку групових форм роботи. Очевидно, що формування мовленнєвих навичок і умінь має йти в умовах, максимально наближених до тих, які можуть зустрітися при природній комунікації, а сам процес навчання повинен будуватися на вирішенні системи комунікативних завдань за допомогою мовного матеріалу.
Ігрові вправи на початковому етапі вивчення англійської мови дозволяють організувати цілеспрямовану мовну практику учнів іноземною мовою, тренування та активізацію в її рамках навичок та умінь монологічного та діалогічного мовлення, різних типів взаємодії партнерів зі спілкування, формування та формулювання різноманітних функціональних типів висловлювань (опису, повідомлення інформації, вираження поглядів, згоди тощо.
Під час гри вчитель або не бере участі у грі, або має другорядну роль. Він спостерігає за учасниками, виявляє помилки, але не перериває гру з метою їх виправлення. Після гри аналізується її перебіг, обов'язково відзначаються вдалі моменти, та зупиняються на типових помилках учасників та у подальшому організовується робота з їх виправлення. Найчастіше страх зробити помилку лише сковує мову учнів і суперечить ідеї природної комунікації. Тому виправлення помилок під час проведення гри є неприпустимим, що вимагає від вчителя відповідної психологічної перебудови.
Метою комунікативної гри є не вивчення лексичного або граматичного матеріалу, а організація непідготовленої комунікації. Комунікативна гра може завершитися (нанесення маршруту на карту, заповнення схеми, діаграми або знаходження двох картинок, що збігаються), а не правильна побудова структури речення (використання мови). Комунікативну гру слід використовувати на заздалегідь відпрацьованому та доведеному до автоматизму мовному матеріалі. На ранньому етапі навчання англійської мови ця умова є обов'язковою, інакше комунікативна гра виявиться непосильною і, як наслідок, безглуздою.
Комунікативні ігри є необхідними вправами під час навчання англійської мови на початковій ланці НУШ, оскільки вони наближають процес активізації лексико-граматичного матеріалу до умов реального спілкування. Окрім того, вони сприяють підвищенню мотивації та активності учнів під час уроків. А це означає, що учні зможуть оволодіти новим засобом комунікації, тобто набути навичок та вміння спілкування за допомогою мови, що вивчається.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бачинська О.Ю. Інноваційні підходи до вивчення іноземних мов молодших школярів. Вісник психології і педагогіки. Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут людини. Київ, 2015. № 17 URL: http://www.psyh.kiev.ua/ Збірник_наук._ праць._-_ Випуск_17 (дата звернення 10.11.2021)
2. Мицик О. Гра як метод навчання іншомовного спілкування учнів початкової школи. Англійська мова та література. 2013. № 22–23 (392–393). С. 40–49.