Саханда Марина
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: викладач-стажист Тютя М. М.
«Навчайтесь граючись, а граючись навчайте »
В. Сухомлинський
Поняття «технологія» виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю «метод». Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін «технологія» («технологія в освіті») набув у 40-х рр. і був пов’язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття «технологія освіти» розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні [6].
З початку 80-х рр. все більше вживається термін «педагогічні технології». У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші – цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті – цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і програми дій та навчальних методів [5]. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій.
Якщо порівняти педагогічні технології та ігрове навчання, то вони відрізняються тим, що:
• ігрове навчання залучає до навчальної діяльності за рахунок ігрової ситуації, що викликає в учасників високе емоційне та фізичне напруження;
• воно дозволяє більше захоплювати учасників, переконати, а в деяких випадках ігрова діяльність навіть лікую.
• в колективі лежить аспект змагання.
• учасники в ігровій діяльності отримують різні типи «призів».
Порівнявши педагогічні технології та ігрове навчання, можна сказати, що ігрова технологія – особливий метод навчання, який передбачає засвоєння навчального матеріалу [4].
Вивчений матеріал в процесі ігрової діяльності учнями забувається у меншій мірі і повільніше, ніж матеріал, при вивчені якого не використовується гра. За допомогою гри органічно поєднується цікавіть, що робить процес доступним і захоплюючим для школярів, а діяльність, завдяки участі якої в процесі навчання, засвоєння знань стає більш якісним і міцним.
У процесі гри в учнів виробляється звичка самостійно думати, зосереджуватися, розвивати увагу. Захопившись грою, учні не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.
Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх міру нагородження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо [1].
Багатьом школярам математика здається нелегкою і мало зрозумілою, тому діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це гальмує подальше розуміння нового матеріалу.
Якщо учня зацікавити лише грою, то дуже швидко його буде цікавити пов’язаний з нею матеріал і в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі. Навіть розв’язування прикладів в процесі гри «Хто швидше?» стає для учнів початкової школи вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він вміє та знає.
Гра та сучасні ігрові технології допомагають вчителю початкових класів удосконалити свій урок, зробити його яскравішим, цікавішим. В початковій школі діти лише починають вчитися і дуже важливо, щоб процес навчання їм подобався, тому що від цього залежить їхня успішність у майбутньому. Тому незамінними в освітньому процесу є різні дидактичні ігри, ребуси, ігрові вправи на розвиток кмітливості, пам’яті та уяви.
Під час проведення уроків математики з елементами рольової гри доцільно дотримуватися таких вимог:
• адекватність форм проведення занять їх змісту;
• математичний зміст має бути посильним для кожної дитини;
• математичний зміст має відповідати дидактичній меті уроку;
• правила гри – прості й чітко сформульовані;
• підсумок уроку – чіткий сформульований [2].
Отже, саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем учнем. У процесі гри в дітей розвивається пам’ять, увага та жадоба до знань. Найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили та здібності дітей. Цінність ігрової технології в тому, що розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості та виховує особистість.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Використання дидактичних ігор на уроках математики. Тільки найкращі реферати : веб-сайт. URL: http://www.refsua.com (дата звернення .17.11.2021)
2. Використання ігрової технології на уроках математики в початковій школі. Всеосвіта – національна освітня платформа : веб-сайт. URL: https://vseosvita.ua (дата звернення .17.11.2021)
3. Воробйова С. Дидактична гра в процесі навчання. Рідна школа. 2002. №10. С. 46-48
4. Галкін С. Гра – шлях до впевненості. Шкільний світ. 2004 № 7. С. 4-6.
5. Ісаєва Г. Метод проектів – ефективна технологія навчання. Підручник для Директора. 2005. № 9-10. С. 4-10.
6. Крамаренко С. Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів. Відкритий урок. 2002. № 5-6. С. 7-10.