ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ДІАГНОСТИКА СТАНУ ДОСЛІДЖУВАНОГО ФЕНОМЕНУ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Кузьменко Таїса

Уманський державний педагогічний 

університет імені Павла Тичини 

Науковий керівник: к. п. н., доцент Лоюк О. В. 

Нині проблемі розвитку дітей молодшого шкільного віку приділяється велике значення. Для того, щоб розвиток особистості школяра був продуктивним та результативним, значна увага педагогів має спрямовуватися на розвиток у нього самостійності, здатності до планування та організації своєї діяльності, про що зазначається у Державному стандарті початкової освіти. Важливим є формування та розвиток у дітей молодшого шкільного віку так званих soft skills – м’яких навичок, однією з яких є навичка управління часом.

Потреба в ефективному управлінні робочим / навчальним та особистим часом, його розподілі та використанні спонукала до виникнення поняття «тайм-менеджмент». 

На думку О. Колесова, А. Вацьківської, тайм-менеджмент – це сукупність технологій планування роботи, які людина застосовує самостійно для підвищення ефективності використання свого робочого часу і для підвищення контролю зростаючої кількості завдань; це також вміння ставити завдання і виконувати їх. Певною мірою тайм-менеджмент являє собою стиль життя і філософію цінності часу у швидкому потоці інформації і постійно мінливому світі [2].

Учена Г. Писаревська вважає, що тайм-менеджмент – це сукупність технологій планування та організації часу, які людина застосовує самостійно для підвищення ефективності його використання, а також для підвищення якості завдань, що виконуються під час роботи [4].  

Науковці В. Усов та С. Французова детально аналізують основні аспекти управління часом. На думку вчених, тайм-менеджмент – це управління перерозподілом обсягу роботи, необхідних ресурсів та зміни її змісту в заданому часі й просторі [6, c. 59]. 

Справжній тайм-менеджмент, на думку Л. Образцової, включає: уміння ставити перед собою цілі; планування своєї діяльності (формулювання завдань, вибір оптимальних рішень, найбільш ефективних способів досягнення поставлених цілей); розвиток навичок самоконтролю, здатності самостійно оцінювати успішність (або неуспішність) своїх дій; облік витрат часу, вміння ефективно використовувати всі доступні резерви часу [3]. 

Учений І. Халан вважає, що управління часом – це самоорганізація. Цікаво, що навички, необхідні людині для управління, є такими ж, які потрібні для самоорганізації: здатність планувати, доручати, організовувати, спрямовувати і контролювати [7, с. 7].

Опираючись на думку І. Халана, показниками сформованості навичок самоорганізації у молодших школярів вважаємо здатність планувати свої справи на день та тиждень; здатність ставити конкретні цілі, визначати шляхи їх розв’язання; здатність дотримуватися режиму дня; здатність цінувати час та раціонально його використовувати; здатність доводити розпочату справу до кінця; здатність бути організованим та зібраним.

З метою оцінювання рівнів сформованості навичок самоорганізації у молодших школярів нами дібрано діагностичні методики: тест «Самооцінка організованості» [5] та методика «Організованість» [1] та здійснено первинну діагностику початкового рівня сформованості досліджуваного феномену.

Результати констатувального етапу експерименту свідчать про переважно низький та середній рівні сформованості навичок самоорганізованості у молодших школярів, що спонукало нас до використання в освітньому процесі початкової школи комплексу вправ щодо формування досліджуваного феномену: «Що в твоїй скриньці?», «Стиль життя», «Дослідження часу», «Одиниці часу», «Інтелект-карта бажань», «Піца», «5 хвилин у моєму житті»», «Куди втікає мій час?», «Хронометраж», «Мій бланк обліку часу» тощо.

Результати формувального експерименту та їх порівняння з даними констатувального етапу експерименту дали змогу зафіксувати позитивну динаміку рівнів сформованості навичок самоорганізації у респондентів експериментальної групи. Так, на 16,6 % збільшилася кількість представників експериментальної групи з високим рівнем сформованості навичок самоорганізації та на 37,4 % зменшилося число респондентів з низьким рівнем сформованості означених навичок. У контрольній групі зміни у рівнях сформованості навичок самоорганізації виражені меншою мірою.

Означені результати вказують на важливість та необхідність цілеспрямованого формування у молодших школярів навичок організації своєї життєдіяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Галузяк В.  М., Холковська І. Л. Діагностичний інструментарій класного керівника. Вінниця : ТОВ «Нлан ЛТД», 2013. 304 с.

2. Колесов О. С., Вацьківська А. В. Тайм-менеджмент – управління часом. Збірник наукових праць ВНАУ. Серія: Економічні науки. 2011. № 2 (53), том 3. С. 61−70.

3. Образцова Л. Время – деньги. Как управлять своим временем. Москва : АСТ, Санкт-Петербург : Сова, 2007. 126 с.

4. Писаревська Г. Використання тайм-менеджменту для підвищення ефективності управління персоналом. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2016. Вип. 20. Ч. 1. С. 148–153.

5. Терлецька Л. Г. Психокорекція засобами малюнку [Текст]. Київ : Главник, 2007. 144 с. (Сер. «Психол. інструментарій»).

6. Усов В., Французова С. Тайм-менеджмент в системе внутрифирменного обучения. Менеджмент и менеджер. 2006. № 5. С. 57–63.

7. Халан И. С. Управление временем / пер. с англ. Санкт-Петербург : ДИЛЯ, 2006. 96 с.

 

Please publish modules in offcanvas position.