Долгорук Олеся
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент
Лоюк О. В.
На сучасному етапі розвитку освіти одним із найважливіших завдань є виховання ініціативної, самостійної особистості, здатної ефективно навчатися і працювати протягом життя. Молодшим школярам притаманні майже невичерпні когнітивні можливості й готовність до пізнання нового. Типова освітня програма, яка побудована на основі компетентнісного підходу, не вимагає запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності [5].
Тому за роки навчання учнів у школі вчитель повинен допомогти їм не тільки освоїти певну суму знань, а й навчити здобувати знання самостійно, сформувати у них навчальну діяльність. У початковій школі навчальна діяльність уперше стає об’єктом спеціального формування. Компонентами навчальної діяльності (навчальними діями) є: постановка мети, планування роботи, виконання роботи, перевірка результатів, підбиття підсумків, оцінка роботи.
Учений В. Давидов, автор теорії навчальної діяльності, виокремлює як особливу навчальну дію – дію моделювання [3].
Дія моделювання – «дія за значенням моделювати; дослідження яких-небудь об’єктів, систем, явищ, процесів шляхом побудови і вивчення їх моделей» [2, с. 246].
Для успішного навчання в початковій школі в учнів потрібно сформувати такі навчальні дії моделювально-перетворювального характеру:
• кодування / заміщення (використання знаків і символів як умовних замінників реальних об’єктів і предметів). Передбачає застосування різних знаково-символічних засобів (цифр, букв, схем тощо), які, як правило, не є спеціальним об’єктом засвоєння з точки зору їх характеристик як знакових систем. Використання різних знаково-символічних засобів для вираження одного і того ж змісту виступає способом відокремлення змісту від форми;
• декодування / зчитування інформації;
• вміння використовувати наочні моделі (схеми, креслення, плани), що відображають просторове розташування предметів або відношення між предметами або їх частинами для вирішення завдань;
• вміння будувати схеми, моделі тощо [1].
Формування дії моделювання відбувається упродовж трьох етапів:
І етап – заміщення – є основоположним, оскільки дитині необхідно добре освоїти механізм заміщення оригіналу на модель за допомогою знаково-символічних засобів. В кінцевому результаті учні отримають образ-замінник реального об’єкта чи явища;
ІІ етап – кодування – здійснюється переклад текстової, словесної інформації на мову знаків. Результатом діяльності дітей на даному етапі буде створення образу-моделі оригіналу за допомогою знаково-символічних дій.
Для успішного освоєння дії кодування доцільно використовувати в педагогічній діяльності різнопланові операції:
1) перетворення моделі (добудовування моделі; видалення зайвих елементів моделі);
2) розшифрування моделі;
3) видозміна моделі;
4) ускладнення моделі;
ІІІ етап – декодування – наближення моделі до оригіналу. На цьому етапі використовуються такі прийоми: застосування моделі на практиці; розгляд використання моделі для опису різних предметів і явищ в реальних умовах існування (оригіналу); співвіднесення результатів, отриманих в процесі моделювання, з реальністю; порівняння оригіналу і моделі як його замінника – репрезентанта [4].
Використання в процесі навчання дії моделювання дозволяє розвивати у молодших школярів здатність до узагальнення, переводячи процес їхнього мислення на вищий рівень. Навчаючи дитину способу побудови моделі природних закономірностей, вчитель формує у її свідомості відповідні абстракції, підводить до узагальнення. Тому необхідність оволодіння моделюванням у вигляді навчальної дії диктується його значимістю в якості засобу пізнання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Асмолов А. Г., Бурменская Г. В., Володарская И. А. Как проектировать универсальные учебные действия в начальной школе : от действия к мысли : пос. для учителя [Текст] / под ред. А. Г. Асмолова. Москва : Просвещение, 2008. 151 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / авт., гол. ред. Бусел В. Т. Київ : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. 1426 с.
3. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении. Москва : Пед. общество России, 2000. 120 с.
4. Егорова Т. В., Митрохина С. В. Формирование у младших школьников умения моделировать на уроках математики. Современные проблемы науки и образования. 2016. № 3. URL : https://science-education.ru/ru/article/view?id=24776 (дата обращения: 07.10.2020 г.).
5. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я., 1–2 клас : затверджено наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» від 21.03.2018 року № 268. URL : https://cutt.ly/JTBBgeS (дата звернення 11.11.2020 р.).