Деруга Яна
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент
Лоюк О. В.
Дослідницька діяльність в освітньому процесі початкової школи активізує механізми саморозвитку дитини і трансформує навчання у самонавчання. У Державному стандарті початкової освіти з цього приводу зазначається, що реалізація завдань початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проєктної діяльності; розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі [1].
Потреба досліджувати навколишній світ – одна із найбільш цінних особливостей психіки людини, яка забезпечує умови її адаптації до зовнішнього середовища, задоволення творчих та емоційних потреб.
Дослідницька діяльність – джерело отримання дитиною уявлень про світ. Головна особливість дослідницького навчання – активізувати навчальну роботу дітей, надавши їй творчого характеру, і, таким чином, передати учням ініціативу в організації своєї пізнавальної діяльності. При цьому необхідно змінити позицію педагога з «підготовки дитини до дослідницької діяльності» на «навчання в умовах дослідницької діяльності».
Основні новоутворення молодшого шкільного віку – вміння вчитися, внутрішній план дій, рефлексія – тісно пов’язані з установкою учня на дослідницьку діяльність, яка є основним проявом його навчальної самостійності. Дослідницька діяльність в учнів початкової школи формується у групових та колективних формах її організації.
У спільній дії, під час роботи з матеріалом, відображеному в схемах, молодший школяр може: емоційно включатися в недовизначене завдання, поставлене вчителем; помічати суперечності між знанням, зафіксованим в схемі, і новим фактом; в ситуації нового завдання не чекати готових відповідей, не діяти навмання або за засвоєними (але непридатними в новій ситуації) правилами, а здійснювати пошук нових способів дії; самостійно і з власної ініціативи відкривати нові можливості дії там, де схема служить опорою для уявної реконструкції предметної дії; перебудовувати власну точку зору, враховуючи точки зору своїх опонентів; не приймати будь-яке твердження на віру, систематично сумніватися, шукати докази і підстави щодо висловленої точки зору, і здійснювати це з опорою на схему, що містить орієнтовну основу дії; виходити за межі відомих фактів, робити припущення про події теоретично можливі, але емпірично незафіксовані [2, с. 47].
Клас як навчальна спільність виявляє навчальну самостійність в педагогічно підготовленій ситуації у випадках, коли вчитель ставить нове завдання так, щоб прірву між відомим і невідомим можна було подолати в один стрибок, але не в один крок; кожна ініціативна пошукова дія учня підтримується учителем, отримує відповідь і навіть спеціально провокується; педагог делегує учням оцінювання і контроль за кожним кроком пошуку нового способу дії; схема як засіб контролю, оцінювання та випробування нових можливостей дії стає місцем перетину вчительського задуму і дитячої ініціативи; кожен новий засіб дії освоюється дітьми одночасно в двох режимах: в режимі тренування (діяти потрібно так і тільки так) та в режимі вільного вибору (діяти можна й із застосуванням нового засобу) [2].
До кінця початкової школи в спільних діях учнів під керівництвом вчителя з’являються якісно нові риси:
- народжуються питання і припущення, що випереджають вчительські задуми на тижні й місяці, що свідчить про виникнення системності в понятійному мисленні учнів;
- виникають «багатовимірні» думки, що опираються на одночасну дію з двома схемами: одна схема дозволяє реконструювати предметні дії, інша дає можливість оперувати з понятійними відношеннями формально, не реконструюючи відношення предметно;
- у комунікації школярі виявляють здатність міркувати з точки зору співрозмовника, яка не співпадає з точкою зору мовця [3].
Уроки, що ґрунтуються на дослідницьких засадах, сприяють формуванню в учнів початкової школи таких вмінь та навичок як бачити проблему; пропонувати гіпотези вирішення задачі; враховувати альтернативні думки; шукати, аналізувати, перевіряти інформацію; синтезувати здобуті знання, робити висновки, приймати оптимальні рішення, а також певних якостей: відкритість до інших думок, інтелектуальна активність, допитливість, незалежність мислення, проникливість, самокритичність, відповідальність, ініціативність.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Державний стандарт початкової освіти : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 року № 688). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-п#Text (дата звернення 12.10.2019 р.).
2. Середенко П. В. Развитие исследовательских умений и навыков младших школьников в условиях перехода к образовательным стандартам нового поколения : монография. Южно-Сахалинск : изд-во СахГУ, 2014. 208 с.
3. Сметанина С. А. Исследовательская деятельность младших школьников. Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2014. Т. 12. С. 556–560. URL : http://e-koncept.ru/2014/54225.htm. (дата обращения: 11.11. 2020 р.).