Декалюк Наталія
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Грітченко Т. Я.
Формування пізнавальних універсальних навчальних дій відбувається поступово в діяльності, яка має практичну спрямованість, що дозволяє входити дитині у проблемну ситуацію. На наш погляд, такою діяльністю, що забезпечує можливість отримувати, синтезувати, комбінувати, активно використовувати інформацію, є проєктна діяльність.
Загальнометодологічне висвітлення суті проєктування в навчальному процесі знаходить віддзеркалення у працях І. Дичківської, Л. Кравчук, О. Ліннік, І. Ляхова, Н. Матяш, А. Нісімчук, О. Онопрієнко, О. Пєхоти, М. Чепіль, С. Ящука та ін. Проєктування трактується як категорія перетворювальної діяльності, яка конструюється проєктом. Проєктування виступає як творча, інноваційна діяльність, оскільки завжди спрямована на створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукту [8]
У цілому ознаками діяльності, яку можна кваліфікувати як проєктну, є:
– орієнтація на отримання конкретного результату;
– попередня фіксація (опис) результату у вигляді ескізу з різним ступенем деталізації та конкретизації;
– відносно жорстка фіксація терміну досягнення результату;
– попереднє планування дій по досягненню результату;
– програмування – планування у часі з конкретизацією результатів окремих дій (операцій), що забезпечують досягнення загального результату проєкту;
– виконання дій з їх одночасним моніторингом і корекцією;
– отримання продукту проєктної діяльності, його співвідношення з вихідною ситуацією проєктування, аналіз нової ситуації [2].
Проєктна діяльність дозволяє цілісно і системно врахувати різні аспекти розвитку навчальної діяльності школярів як на рівні організаційних умов, так і на рівні здійснення навчальної діяльності.
Аналіз наукової літератури [1; 3; 4 та ін.] дає можливість стверджувати, що проєктна діяльність розвиває творчі здібності школярів, самостійність; формує такі особистісні якості, як комунікабельність, толерантність, відповідальність; розвиває навички роботи з інформацією; активізує пізнавальну діяльність, стимулює прагнення до самореалізації та самоосвіти, підвищує рівень навчальної мотивації учнів.
Водночас термін «проєктна діяльність» можна розглядати не лише з точки зору цілей, змісту і характеристик (особливостей) діяльності, але і з точки зору суб’єкта, який бере в ній участь. Так, для педагога це інтегративний дидактичний засіб розвитку, навчання і виховання, який дозволяє виробляти та розвивати специфічні вміння і навички проєктування і дослідження в учнів, а саме вчити:
– проблематизації (розгляду проблемного поля і виокремленню підпроблем, формулювання провідної проблеми та постановці завдань, що випливають з цієї проблеми);
– цілепокладання і планування змістовної діяльності учня;
– самоаналізу і рефлексії (результативності та успішності розв’язання проблеми проєкту);
– представлення результатів власної діяльності й ходу роботи;
– презентації в різних формах, з використанням спеціально підготовленого продукту проєктування (макета, плаката, комп’ютерної презентації, креслень, моделей, театралізації, відео, аудіо та сценічних вистав тощо);
– пошуку і відбору актуальної інформації та засвоєнню необхідного знання;
– практичного застосування шкільних знань у різних, в тому числі й нетипових, ситуаціях;
– вибору, освоєння та використання відповідної технології виготовлення продукту проєктування;
– проведення дослідження (аналізу, синтезу, висунення гіпотези, деталізації та узагальнення) [5; 6; 7 та ін.].
Якщо ж розглядати проєктну діяльність з боку учня, то вона постане можливістю максимального розкриття свого творчого потенціалу. Це діяльність, яка дозволить проявити себе індивідуально або у групі, спробувати свої сили, докласти знання, принести користь, показати публічно досягнутий результат. Це діяльність, спрямована на розв’язання цікавої проблеми, сформульованої нерідко самими учнями у вигляді завдання. Результат цієї діяльності – знайдений спосіб розв’язання проблеми – має практичний характер, важливе прикладне значення і, що суттєво, цікавий і значущий для самих відкривачів [1; 3; 4; 7 та ін].
Неодмінною умовою такої діяльності є наявність заздалегідь вироблених уявлень про її кінцевий продукт, етапи проєктування (вироблення концепції, визначення цілей і завдань проєкту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану, програм і організація діяльності з реалізації проєкту) та реалізація проєкту, що включає його осмислення і рефлексію результатів діяльності [5].
Ми розглядаємо проєктну діяльність як діяльність в рамках реалізації проєкту, яка передбачає самостійне виконання дітьми молодшого шкільного віку комплексу дій із вирішення значущої для них проблеми, що завершується створенням продукту при емоційній, регулятивній та інструкційній підтримці дорослого. Вважаємо, що вплив проєктної діяльності на формування пізнавальних універсальних навчальних дій визначається ступенем опанування дитиною діями практичного і розумового характеру: виокремленням (усвідомленням) проблемної ситуації, формулюванням проблеми, визначенням можливих способів розв’язання проблеми, реалізацією наміченого плану, поданням продукту проєктної діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрійчук Б. І., Данильченко Н. Г. Проектна діяльність учнів початкової школи. Таврійський вісник освіти. 2013. №2 (42). С. 127–133.
2. Башинська Т. Проектна діяльність – основа взаємодії вчителя та учнів. Початкова школа. № 7. 2003. С. 59–61.
3. Білик В. Проектна діяльність – основа розвитку творчих здібностей молодших школярів. Початкова школа. 2013. № 5. С. 6–8.
4. Бодько Л. Метод проектів як засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання. Початкова школа. 2013. № 10. С. 1–4.
5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посібник. Київ : Академвидав, 2004. 352 с.
6. Нісімчук А., Падалко О. Шпак О., Сучасні педагогічні технології: навч. посібник. Київ : Просвіта, 2000. 368 с.
7. Освітні технології : навчально-методичний посібник / за ред. О. М. Пєхоти. Київ : АСК, 2002. 255 с.
8. Сучасний психолого-педагогічний словник / авт. кол. за заг. ред. О. І. Шапран. Переяслав-Хмельницький : Домбровська Я. М., 2016. 473 с.