Вінницька Анна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент
Шевчук І. В.
Соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні, ставлять перед освітою нові завдання щодо відродження інтелектуального потенціалу народу, піднесення вітчизняної науки на світовий рівень.
Одним з напрямів реалізації поставлених завдань є забезпечення розвитку освіти на базі нових концепцій, впровадження сучасних інформаційних технологій, сучасних методів навчання у навчальний процес.
Підготовка творчої особистості, здатної розвивати логічне мислення учнів на уроці, поєднана з підвищенням рівня готовності педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності. Сучасна школа чекає висококваліфікованого вчителя, якому характерна винахідливість, творчі пошуки в роботі, вміння повести за собою у світ творчих відкриттів, у світ цікавого і нового своїх вихованців. Тільки такий учитель може навчити дітей логічно мислити, обґрунтовувати свої думки, знаходити самостійний шлях розв’язання різноманітних завдань, проявляти творчість при виконанні самостійних робіт. Такого вчителя чекає школа.
У сучасних умовах більшість психологів і педагогів визнають, що для активізації самостійної роботи учнів необхідно озброїти їх не тільки системою знань, а й системою прийомів розумової діяльності. (О. М. Леонтьєв, П. Я. Гальперін, Н. Ф. Тализіна, Н. О. Менчинська, Г. С. Костюк, Є. М. Кабанова-Меллер, В. В. Давидов та інші.) [2].
Прийоми розумової діяльності − це ті способи, якими учні її здійснюють і, які можна об’єктивно виразити і описати в діях (прийоми порівняння, абстрагування, узагальнення, розгортання, гіпотези тощо). Спеціальним є питання про співвідношення цих прийомів з логічними операціями, що розглядаються логіками. На прикладі узагальнення логіко-психологічної проблеми В. В. Давидов довів. що така постановка питання має виняткове значення для педагогів і педагогіки [1] .
Майбутній учитель повинен взяти собі на озброєння слова К. Д. Ушинського, який у свій час вважав, що у процесі навчання учні мають не тільки здобувати нові необхідні знання, але й розвивати свою розумову діяльність. У зв’язку із цим він надавав великого значення систематичному навчанню учнів логіці мислення. У своїх працях педагог приділяв велику увагу розвитку активності та самостійності школярів і підкреслював, що змістовні знання потребують розуміння відношень між фактами та явищами, що вивчаються, осмислення їх суті. Серед операцій логічного мислення К. Д. Ушинський виділяв порівняння. Наголошуючи, що розвиток мислення потребує формування розумових операцій, педагог вважав за необхідне знайомити учнів із суттю абстрагування, узагальнення, порівняння, аналізу, синтезу. На думку К. Д. Ушинського, уміле застосування цих операцій сприяє правильному формуванню понять і умовиводів, самостійному здобуванню знань. Вчений наполягав на тому, що логічне мислення учнів можна і потрібно розвивати на уроках з усіх дисциплін: «...Важливо, щоб всі предмети викладалися логічно: щоб заняття кожним предметом розвивало логічність в думках учнів» [3, с. 354]. Це знаходить своє застосування і практичне втілення у навчальний процес як студентів, так і учнів.
Можна поставити й таке питання: прийоми розумової діяльності і навчання прийомів. Йдеться про систему прийомів навчальної роботи, що зумовлена логікою даного предмета і завданнями навчання (прийоми запам’ятовування, прийоми розв’язування задач, прийоми використання домашніх завдань тощо). Можна вважати, що прийоми навчальної роботи .це ті способи, які застосовуються учнями, а також ті способи, якими вчитель навчає учнів цих прийомів. Значним досягненням педагогіки останніх років є дослідження психолого-педагогічних аспектів прийомів розумової і навчальної діяльності. Досліджено, наприклад, такі питання, як методи навчально-пізнавальної діяльності учнів ( Б. І. Коротяєв), синтез знань у процесі навчання ( В. О. Онищук), порівняльна ефективність різних прийомів узагальнення знань учнів, формування самостійного мислення у процесі узагальнень та вплив методів на ефективність прийомів розумової діяльності учнів ( В. Ф. Паламарчук) та інші.
Отже, наявність проблеми, її актуальність і недостатня розробленість зумовили вибір дослідження організації розумової діяльності учнів початкової школи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Выготский Л.С. Мышление и речь / Л. С. Выготский. – М. : АПН РСФСР, 1986.− 165 с.
2. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении. М., Педагогика, / В. В. Давыдов, 1972.− С.6−21.
3. Ушинский К. Д. Педагогические сочинения: в 6–ти томах / К. Д. Ушинський / Редкол. М.И.Конданов, (гл.ред ) и др..: (Ист. Коммент. и прилич. С. Ф. Егорова ); АПН СССР –М.: Педагогика, 1988. – т.5. – С. 73–96.