Вацман Тетяна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. п. н., професор Комар О. А.
Перед сучасною школою стоїть важливе завдання – удосконалювати роботу з професійної орієнтації учнів. В цілому вся система трудового виховання, навчання і професійної орієнтації покликана підвести учнів до часу закінчення із усвідомленим вибором професії і відповідного навчального закладу для продовження освіти. Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.
Соціальна значущість проблеми професійної орієнтації прискорила її наукову розробку, об’єднала педагогів та психологів, соціологів і економістів, медиків. Велику увагу проблемі професійної орієнтації приділяли такі педагоги, як С. Я. Батишева, В. А. Полякова, М. Н. Скаткіна, та ін.
Розробляли психологічні основи професійної орієнтації такі психологи, як Ананьєв Б. Г., Клімов Е. А., Леонтьєв А. Н., Платонов К. К., Федоришин Б. А.. Також серйозну увагу приділяли соціально-економічним, правовим проблемам профорієнтації. Водзинская В. В, Журавлев В. И., Кузьмин В. А., Назимов І. Н., Переведенцев В. И.
Окремі аспекти професійної орієнтації молодших школярів вивчалися такими науковцями, як Ватульова О. Г., Павлютенков Е. М., Панков В. А, Тименко В. П., Витишин В. Ф. та ін.
Проаналізувавши вищезазначене доходимо до висновку, що професійна орієнтація – система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.
Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.
Професійна орієнтація – це цілеспрямована діяльність вихователя, що передбачає надання допомоги вихованцеві у правильному виборі професії.
Це сукупність психолого-педагогічних, медичних та організаційних заходів впливу на вихованців з метою виявлення і формування їхніх професійних інтересів та здібностей і вплив на вибір професії відповідно до соціально-економічних потреб, особистих схильностей, психічних і фізичних можливостей.[1, с. 295]
Професійна орієнтація учнів здійснюється в системі навчально-виховного процесу школи, охоплює навчально-виховну, позакласну і позашкільну роботу.
Суб’єктами управління професійною орієнтацією в школі виступає весь педагогічний колектив. Об’єктом управління є учні 1-11 класів. Кожен суб’єкт профорієнтації, впливаючи на об’єкт, виконує свої функціональні обов’язки. [3, с. 61]
Структурна побудова системи професійної орієнтації органічно випливає з методологічних підходів до розгляду цілей і змісту профорієнтаційної роботи, з розуміння діапазону її компетенції. При цьому необхідно пам’ятати, що процеси усвідомлення, становлення (розвитку та адаптації) й зміни рівня професійного розвитку особистості не обмежуються якимось одним вузьким проміжком часу, а відбуваються починаючи з моменту зародження професійних інтересів в людини і до моменту закінчення нею професійної діяльності. Таким чином, процес професійного становлення особистості охоплює тривалий період онтогенезу людини і відбувається протягом усього її життя. Тому, як відзначає М. С. Пряжников, на кожному віковому етапі життя людини (дошкільне дитинство, шкільні роки, юність, молодість, зрілість, похилий вік) основні акценти профорієнтаційної роботи визначаються особливостями сподівань різних освітньо-вікових груп [2; с.40].
У системі професійної орієнтації найважливіша роль належить школі. Проте остання не може дати остаточного висновку про професійну придатність учнів, а тим більше – забезпечити їх вичерпною інформацією для правильного вибору професії.
Зазначимо, що професійна орієнтація в школі покликана вирішувати певні завдання:
1. Ознайомлювати учнів з різними видами професій та вимогами до їх носіїв.
2. Виховувати в молоді спрямованість на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення.
3. Формувати вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією.
4. Розвивати професійно значущі якості особистості.
Зазначимо, що у системі профорієнтаційної роботи з молоддю в умовах школи професійна адаптація не розглядається як складова системи профорієнтаційних заходів. у зв’язку з її функціонуванням в умовах виробництва вже після закінчення загальноосвітніх навчальних установ. З усіх структурних компонентів професійної орієнтації в початковій школі (1-4 класах) здійснюється її перший етап – професійна інформація(професійна освіта, професійна освіта).
У Положенні про професійну орієнтацію молоді, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:
а) початковий (пропедевтичний) етап;
б) пізнавально-пошуковий(5-7 класи) етап;
в) базовий(визначальний)(8-9,8-12 класи).
Метою початкового етапу є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загально-трудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.
Профорієнтація в 1-4 класах співпадає з навчально-виховною роботою за програмою і ґрунтується на краєзнавчому принципі. При цьому у учнів формується позитивне ставлення до праці і людей праці, розширюється кругозір, виховується відчуття відповідальності. В той же час слід враховувати, що у них вже починає з’являтися підвищений інтерес до занять, ігор, деяких професій. Разом з тим діти вибирають професії на рівні рольової гри (індивідуальною або колективною), звідси і інтерес до зовнішніх особливостей людської діяльності.
Звичайно, професійний інтерес у дітей цього віку поверхневий, нестійкий. Наприклад, дівчатка хочуть бути лікарями, тому що їм подобається ходити в білих халатах. Такий інтерес, безперечно, не може бути достатнім для професійної орієнтації. Інтерес повинен бути стійким, дієвим. Стійкість дитячих інтересів формується поступово. У перших класах вони ще недиференційовані. У цьому віці діти цікавляться всім, що здається їм серйозним і важливим. Інтереси диференціюються лише в 4 класі, коли починається вивчення спеціальних предметів, але про професійні інтереси говорити ще не доводиться.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кузмінський А. І.,ОмеляненкоВ.А.Педагогіка.Підручник.-2-е вид. – К.: Знання-Прес, 2004. – С. 287-295
2. Пряжников Н. С. ІІрофсссиональное и личностное самоопределение. – М.:НПОМОДЗК: Воронеж, 1996. – С.40
3. Чистякова С. Н. Професиональная ориентация школьников: организация и управление. – М.: Педагогика, 1987. – С. 17-19, 32-33,38-43, 49,61,81-82