Стрілець Світлана Василівна
Здобувачка другого (магістерського) освітнього рівня вищої освіти
Українського державного університету імені Михайла Драгоманова
Науковий керівник:
к. пед. н., доцент,
доцент кафедри виховних технологій та педагогічної творчості
Добридень А. В.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Анотація. В тезах розглянуті умови інклюзивної освіти дітей із інтелектуальними порушеннями, наголошено на важливості використання педагогами інноваційних технологій при роботі із дітьми із особливими освітніми потребами
Ключові слова: інклюзивна група, діти з особливими освітніми потребами, музикотерапія, інноваційні технології, освітній процес, корекція.
Важливими умовами інклюзивної освіти дітей з інтелектуальними порушеннями виокремлені наступні: корекційне спрямування роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями має поєднуватися із адаптацією методів і засобів освітнього процесу до пізнавальних можливостей цих дітей, а також їх спрямуванням на їх потенційний розвиток; доцільним є приділення уваги педагогів до цілеспрямованого формування продуктивного мислення дітей з інтелектуальними порушеннями, що покращує мотивацію дітей до засвоєння знань та підвищує усвідомленість навчального матеріалу; доцільно застосовувати різні технічні і спеціальні прилади, що допомагають покращити освітній процес і дають змогу дітям з особливими освітніми потребами відчути себе рівноправними учасниками занять; залучення дітей у спільні види виконання завдань, що формує відчуття причетності до колективі, дає змогу відчути успіх від спільного результату [1, c. 70].
Забезпечити якісне виконання даних аспектів можливе лише за умов використання інноваційних технологій при роботі із дітьми із особливими освітніми потребами.
Так, при організації роботи інклюзивної групи, на думку Л. Клеваки, О. Гришко, слід застосувати різноманітні інноваційні технології розвитку дітей з особливими освітніми потребами, зокрема й музикотерапії, яка допомагає краще проникнути в дитячу душу, пробудити в ній прагнення до естетики й краси, знизити негативні емоційні прояви напруженості, роздратованості, агресивності, налаштувати на гармонійну взаємодію з іншими (наприклад, при застосуванні музики в поєднанні з ігротерапією) [3, c. 48].
При залученні дітей із особливими освітніми потребами до занять з музикотерапії кількість дітей в інклюзивній групі має включати небагато дітей (іноді 3-5 дітей), щоб дати змогу дітям з порушеннями в розвитку вільніше себе почувати, приділити увагу кожній дитині на занятті.
Як вказують Л. Клевака, О. Гришко, сеанси музикотерапії в інклюзивній групі можуть мати форму моделювання емоційного стану дітей (регулювання їх емоцій, зниження збудження, підвищення бадьорого тонусу). Так дітям пропонують обрати музику, яка співзвучна їх настрою, і поступово змінюють пропоновані музичні твори на спокійні чи бадьорі, залежно від мети сеансу музикотерапії [3, c. 48].
Також ефективним способом вплинути на загальний розвиток дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивній групі – залучити дошкільників до прослуховування музики в живому виконанні. Дітям можна запропонувати уявити себе виконавцем музики, уявити, як вона грає на музичному інструменті, або ж як вона диригує оркестром. На думку Л. Сливки, важливо, щоб діти активно включилися в рухову діяльність, показували, як саме вони грають на інструментах, як диригують, це допомагає скоординувати рухи тіла та емоційний стан дитини, покращує її настрій [4, с. 165].
Зважаючи на те, що діти з інтелектуальними порушеннями потребують наочного супроводу будь-якого навчального та розвивального матеріалу, що допомагає досягти кращого розуміння інструкції, глибшого сприйняття даних, музикотерапію варто поєднувати із елементами наочно-зорового сприйняття. Науковиці Л. Клевака та О. Гришко пропонують застосовувати інтеграційну музикотерапію, залучаючи дітей інклюзивної групи до прослуховування музики, яка супроводжується переглядом відео з яскравими картинами природи. Пропонуючи дітям із інтелектуальними порушеннями «ввійти в зображення», педагог чи психолог запрошує їх до чарівного лісу, чистого струмка, на сонячну галявину [3, с. 50].
Таким чином посилюється психотерапевтичний вплив музики, що поєднується із дитячою допитливістю і творчими здібностями дошкільників.
Ще одним із важливих аспектів успішності організації роботи інклюзивної групи у закладі дошкільної освіти має бути вмілість педагогічних працівників, їх прагнення до вдосконалення власної педагогічної майстерності. Як вказує О. Жосан, «педагог, працюючи в інклюзивній групі, має поглиблювати власні знання про особливості розвитку дітей з особливими освітніми потребами, оцінювати наявний досвід роботи з цими дітьми, застосовувати методичний підхід, напрацьовувати власні оцінки ефективності застосування окремих навчальних технологій у роботі з дітьми.
Також він повинен вміти помічати і розрізняти загальне і специфічне в розвитку дитини, розуміти первинні і вторинні ознаки порушень та можливості власного педагогічного впливу на них, визначати актуальну зону розвитку дитини з особливими освітніми потребами, організовувати освітній процес відповідно до врахування потреб кожної дитини та її потенційних можливостей» [2, c. 392].
Таким чином, при побудові процесу інклюзивного навчання дітей з інтелектуальними порушеннями важливо використовувати не лише традиційні, але й інноваційні технології та методи навчання і виховання, що дозволить підвищити мотивацію дітей до занять, сприятиме підвищенню рівня зацікавленості при виконанні практичних завдань, і, як наслідок, підвищить ефективність освітньо-виховних процесів в цілому.
Список використаних джерел
1. Гаяш О. В. Корекційно-розвивальна робота з дітьми з особливостями психофізичного розвитку : Науково-методичний посібник для вчителів інклюзивного навчання, асистентів учителів, які працюють з дітьми з психофізичними порушеннями в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, соціальних педагогів, батьків. Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2016. 120 с.
2. Жосан О. Е. Науково-методичне забезпечення підготовки педагогічних працівників до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Науково-методичний супровід функціонування інформаційно-освітнього простору регіону: Науково-методичний вісник № 54. Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2018. С. 391-397.
3. Клевака Л. П., Гришко О. І. Особливості організації занять з музикотерапії в роботі з дошкільниками інклюзивної групи ЗДО. Соціальна робота в сучасному суспільстві: тенденції, виклики, перспективи : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф., м. Полтава, 28 лют. 2020 р. Полтава : ПІЕП, 2020. С. 46-52.
4. Сливка Л. В. Музикотерапія в освітньому процесі: історичне і теоретичне підґрунтя. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота». 2015. Вип. 37. С. 164-166.