Макарчук Вікторія Вікторівна
к. пед. н., доцент,
доцент кафедри виховних технологій та педагогічної творчості
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Актуальність теми національної ідентичності визначається рядом факторів, що впливають на сучасне суспільство. Одним із ключових аспектів є глобалізація, яка невпинно змінює соціальні, економічні та культурні парадигми. У цьому контексті розуміння і підтримка національної ідентичності стає важливим фактором збереження унікальних особливостей кожного народу.
Однією з основних причин актуальності теми є виклики, пов’язані із збереженням культурної різноманітності та унікальності. Глобалізація призводить до витіснення традиційних цінностей та практик під впливом загальнопланетарних тенденцій. В цьому контексті національна ідентичність виступає як захисний механізм, що спрямований на збереження і утвердження унікальних аспектів культури, мови та історії кожного народу.
Додатково, політичні та економічні турбуленції в світі підкреслюють важливість національної ідентичності як фактору єдності громадян. Уміння відчувати себе часткою спільного культурного і історичного спадку може бути ключовим для уникнення соціальних конфліктів та сприяти зміцненню громадянського суспільства.
У працях українських істориків розглядаються різні аспекти витоків та становлення українського етносу й нації. Досить вагомими у висвітленні цього питання є праці українських учених, зокрема, М. Грушевського, М. Костомарова, В. Антоновича, Я. Дашкевича, О. Субтельного, Д. Дорошенка, С. Рудницького, І. Лисяка-Рудницького, О. Бочковського та Г. Касьянова.
Провідна роль у дослідженні процесу націотворення належить відомим зарубіжним дослідникам, таким як Й. Геррер, Й. Фіхте, Е. Гелнер, Е. Сміт, Б. Андерсон, Р. Шпорлюк та Д. Шнаппер.
Обрана тема дослідження «Національна ідентичність як основа розвитку громадянського суспільства в умовах глобалізації» включає ряд ключових аспектів:
Взаємодія та відкритість. Глобалізація створює можливості для взаємодії між національними спільнотами, сприяючи обміну ідеями, технологіями та культурним досвідом. Національна ідентичність може служити фундаментом для конструктивної взаємодії в умовах глобалізації.
Збереження культурної різноманітності. Національна ідентичність може відігравати важливу роль у збереженні та розвитку унікальних аспектів культури кожного народу в умовах загальносвітового культурного змішування.
Соціокультурна спільність. Національна ідентичність може виступати як об'єднуючий фактор в громадянському суспільстві, сприяючи взаєморозумінню та солідарності серед різних культурних груп у сучасному багатокультурному світі.
Локальність та глобальні виклики. Ідентичність націй може виступати як міцний фундамент для вирішення місцевих проблем та взаємодії з глобальними викликами, такими як екологічні проблеми, міграційні процеси, економічні зрушення тощо.
Політична участь та громадянська активність. Збереження національної ідентичності може стимулювати громадянську активність, політичну участь та відчуття відповідальності за долю свого суспільства в умовах глобальних викликів.
Співіснування та толерантність. Розуміння та повага до власної національної ідентичності може сприяти толерантності та взаєморозумінню між різними культурами, уникати конфліктів та сприяти спільному розвитку.
Ці аспекти взаємодії між національною ідентичністю та громадянським суспільством у контексті глобалізації розглядаються як ключові для аналізу даної теми.
Крім того, розуміння власної національної ідентичності в контексті глобальних викликів може мати великий вплив на формування публічної думки, політичні рішення та суспільний розвиток. Сприяючи розвитку глибокого розуміння власного культурного самосвідомлення, суспільства можуть ефективніше взаємодіяти в умовах глобальних викликів, забезпечуючи стабільність і розвиток національних спільнот.
Узагальнюючи, розвиток громадянського суспільства в умовах глобалізації вимагає балансу між збереженням національної ідентичності та відкритістю до світових змін. Підтримка культурної різноманітності та взаємодія між національними групами може сприяти побудові сильного, єдного та відкритого громадянського суспільства.
Отже, розвиток громадянського суспільства в умовах глобалізації вимагає балансу між збереженням національної ідентичності та готовністю до взаємодії та адаптації. Спільна увага до цих аспектів може сприяти побудові гармонійного, різноманітного та взаєморозуміючого суспільства в епоху глобальних змін.
Список використаних джерел:
1. Бистрицький Є., Білий О. Державотворення в Україні: шляхи легітимації. Політична думка. 1996. № 1. С. 31-40.
2. Казакевич Г. М. Ідентичність. Історія в термінах і поняттях. Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2014. С. 227.
3. Лебединська І. Культура як спосіб набуття ідентичності: методологічна рефлексія. Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології. Київ: Інститут культурології НАМ України, 2020. С. 231-260.
4. Нагорна Л. П. Національна ідентичність в Україні. Київ : ІПіЕНД, 2012. 272 с.
5. Палій Г. О. Проблема формування української політичної нації: аспект загальнонаціональної ідентичності. Політичний менеджмент. 2013. № 1. С. 93-100.
6. Палій Г. Становлення єдиної національної ідентичності в Україні. Політичний менеджмент. 2015. № 2 С. 38-45.