Федорова Валерія Олександрівна
Здобувачка вищої освіти «Бакалавр»
Науковий керівник:
Викладач-стажист кафедри виховних технологій та педагогічної творчості
Поліщук О. А.
Уманський педагогічний університет імені Павла Тичини
Учитель – це та професія, де постійно потрібно удосконалюватися. Тому що їх робота спрямована на розвток підростаючої людини, яка, як складна система, перевершує будь-який механізм, створений людиною. Швидкий розвиток науки, новітніх виробничих технологій, нові вимоги до фахівця будь-якої галузі виробництва формують те соціальне суспільне замовлення освіти, яке вимагає нових підходів до процесів навчання, виховання та розвитку особистості. Ці вимоги потребують нових підходів до процесів навчання, виховання і розвитку особистості. Кожному вчителю необхідно постійно покращувати своє викладацьке мистецтво та розширювати методичний арсенал, після чого кожен учень має унікальну систему, яка вимагає індивідуальних підходів. Потреба в індивідуальній творчості у вчителів випливає з унікальних рис та характеру їхньої особистості, яка завжди є неповторною.
Головною метою сучасної освіти молодших школярів є розвиток у них бажання вчитися, гнучкого мислення, навичок самостійності та здатності до творчого підходу при вирішенні навчальних завдань і життєвих проблем. такі якості формуються завдяки діяльності висококваліфікованих, соціально- активних та творчих педагогів, які піклуються за власним професійним і особистісним розвитком.
Для досягнення цієї мети корисними будуть семінари-практикуми та рольові тренінги, які слід постіно проводити в навчальних закладах.
Професіоналізм педагога виявляється в його здатності активно впливати на учнів і виявляти у внутрішній енергетиці, умінно вибирати найбільш доцільні методи і прийоми виховання діяльністю дітей, встановлювати емоційний контакт з учнями і конструктивно взаємодіяти з ними, а також вести їх за собою.
Для досягнення успішних педагогічних результатів вчитель повинен мати навички вміння використання свого психофізичного потенціалу.
Один із ключових способів впливу на дитину - це мовлення вчителя. Важливо, щоб воно відповідало сучасним літературним нормам, було точним, логічним, виразним і доцільним. Таке мовлення розвивається педагогу взаємодіяти з дітьми, спонукає їх до діалогу та спільної роботи і створює атмосферу спільних роздумів і співпереживань.
Креативний учитель завжди може знайти індивідуальний підхід до кожної дитини, вірно розпізнати педагогічну травму, стимулювати учнів проявляти свою інтелектуальну ініціативу, розвивати соціально корисні та навчально-пізнавальні якості особистості, створити атмосферу успіху на уроці та швидко прийняти рішення щодо вибору належних методів впливу, які є. оптимальними у більшості непередбачених педагогічних ситуаціях.
Сучасний вчитель повинен володіти навиками переважати надситуативним мисленням. Це означає, що він здатен ефективно використовувати будь-яку педагогічну проблему для сприяння розвитку певних якостей та психічних процесів учнів.
Відсутність емоційної стійкості та нездатність володіти собою в будь-яких ситуаціях може призвести до того, що вчитель шукатимемо втечу в репродуктивних методах навчання, і він може залишитися прикріпленим до стереотипних конспектів уроків, використовуючи їх рік у рік. Такий вчитель демонструє ситуативне мислення, що обмежує його можливості розвивати творчі та інноваційні підходи до навчання.
Надситуативне мислення вчителя означає його гнучкість та здатність до нестандартних підходів. Такий вчитель передає перевагу інтерактивним методам навчання, він здатен розуміти мотиви, почуття та переживання учнів, а також розкривати сховані мотиви своїх дій. Він може аналізувати позицію з різним точком зору і розглядає їх переваги. Зростанням цих важливих якостей для сучасного вчителя сприяють різноманітні педагогічні ігри, вправи та інші методи навчання, які можуть проводитися на методичних об’єднаннях, педагогічних семінарах-практикумах і подібних заходах.
Основні заходи та форми роботи щодо підвищення педагогічної майстерності:
- Доповіді, усні журнали;
- Практичні рекомендації;
- Пам’ятка викладачу;
- Контрольна для викладача;
- До нотатника педагога;
- Анкетування;
- Психологічна крамниця;
- Бліц-інтерв’ю;
- Круглі столи;
- Диспути;
- Дискусії;
- Методичні консиліуми;
- Майстер-класи.
Учитель навчає успішно доти, поки навчається сам. В школі влаштовуються методичні заходи, такі як спільні методичні засідання, місячники передового педагогічного досвіду, різні круглі столи, педагогічні консиліуми та ради, науково-практичні конференції. Вони допомагають вчителям постійно розвиватися і покращувати свою роботу. Якість навчально-виховного процесу в школі та його результативність у значному мірі залежать від професіоналізму вчителів, їх теоретичної підготовки та методичної майстерності. З нарахуванням покращення фахової підготовки педагогічних кадрів у школі проводиться ціленаправлена методична робота, яка мотивує кожного вчителя підвищити професійний рівень, допомогу обміну знаннями і досвідом серед педагогічного колективу, а також молодим вчителям вчитися від старших і більш досвідчених колег. Ця педагогічна робота створює атмосферу творчості та прагнення до постійного вдосконалення в педагогічному колективі.
Список використаної літератури:
1. Педагогічна майстерність учителя: Навч. посіб. / За ред. проф. В. М. Гриньової, С. Т. Золотухіної. Харків: «ОВС», 2006. 224 с.
2. Десятов Т. М., Коберник О. М., Тевлін Б. Л., Чепурна Н. М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом. Харків: Основа, 2004.
3. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві. Київ: Радянська школа, 1988. 304 с.
4. Школа педагогічної майстерності. URL:http://bpl.org.ua/metodichna_robota/shkola_pedagogichnoi_maysternosti/