Любченко Наталія Олегівна
Здобувачка вищої освіти «Бакалавр»
Науковий керівник:
Викладач-стажист кафедри виховних технологій та педагогічної творчості
Поліщук О. А.
Уманський педагогічний університет імені Павла Тичини
Основним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, які працюють з ними. Процес вивчення учнів має відбуватися з дотриманням певних правил:
• вивчення потрібно спрямовувати на виявлення особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного вихованця;
• дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання;
• виявляти потрібно не лише наявний рівень розвитку конкретної особистості, але й прогнозувати його з урахуванням “зони найближчого розвитку”;
• вивчення особистості школярів та їх колективів потрібно спрямовувати на вирішення конкретних педагогічних завдань;
• вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо їх розвитку і соціально-психологічного зростання;
• вивчення учнів має охоплювати всі аспекти їх фізичного, психічного і соціального розвитку;
• застосування методів і методик вивчення учнів і шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей;
• дослідження соціально-психічного розвитку слід здійснювати в природних умовах навчально-виховного процесу;
• дослідженням повинні бути охоплені усі учні, таке вивчення має стати систематичним;
• вивчення учнів поєднують з виховним впливом на них;
• вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не негативних рисах характеру та поведінки.
Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяють залежно від:
а) характеру участі школярів у них: пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз результатів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні);
б) часу проведення: одномоментні (анкетування, тестування та ін.) та тривалі ( цілеспрямоване спостереження, біографічний метод тощо);
в) місця проведення: шкільні (класні та позакласні) й лабораторні;
г) їх сутності: неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіди, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тести, ранжування), експериментальна(природні експерименти, лабораторні експерименти) та формуючі методи.
У практичній діяльності вивчення учнів здійснюють за орієнтовними програмами.
Класний керівник як організатор класного колективу:
• сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;
• створює умови для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи;
• сприяє підготовці учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
• проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;
• координує роботу вчителів, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному колективі, соціального захисту учнів.
Успішна діяльність класного керівника можлива лише за умови чіткого планування виховної роботи в класі, яке допомагає визначити цілісну виховну систему, проектувати розвиток усього колективу класу і окремих його учнів. План роботи класного керівника - це науково обґрунтоване проектування становлення і розвитку колективу учнів класу і кожного вихованця зокрема. Він складається з таких структурних елементів: характеристики класу, завдань виховання, системи виховної діяльності.
Планування виховної діяльності потребує від класного керівника передусім аналізу стану справ в учнівському колективі, ознайомлення з передовим досвідом і рекомендаціями психолого-педагогічної науки. На основі аналізу складають характеристику класу, в якій відображають стан рівня вихованості колективу і окремих учнів, ступінь згуртованості колективу, дієвість громадської думки в ньому, стиль взаємин між членами учнівського колективу, рівень знань учнів, відхилення від норм поведінки окремих учнів та їх причини й інші особливості. Така характеристика дає можливість намітити конкретні завдання виховної роботи з класом.
Формулюючи завдання виховної роботи, спираються на «Орієнтовний зміст виховання в національній школі», яким визначено загальні завдання з кожного напряму виховання відповідно до вікових особливостей учнів. Ці завдання мають ураховувати конкретні умови виховання (вік, вихованість, соціальне оточення).
Відповідно до намічених завдань визначають зміст виховної діяльності в класі, підбирають ефективні методи і форми його реалізації. Продумуючи систему виховної діяльності - дотримуються таких вимог:
а) урахування актуальних питань у галузі народної освіти та виховання, плану роботи школи;
б) цілеспрямованості, конкретності, розумної насиченості, опори на інтереси учнів;
в) поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів виховання;
г) відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівню їх вихованості;
ґ) урахування ювілейних і суспільно-політичних дат, подій у житті України;
д) єдності педагогічного керівництва і самостійності учнів.
Зміст виховної роботи класного керівника передбачає: формування національної свідомості і самосвідомості; виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору світоглядних позицій; виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки; виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці; формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою; утвердження принципів загальнолюдської моралі; формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря; забезпечення високої художньо-естетичної культури особистості; забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я; формування екологічної культури людини, її гармонійних відносин з природою; розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов для її самореалізації.
Плануючи певні виховні заходи, необхідно враховувати конкретні умови: вік учнів, рівень їх вихованості, стан успішності та дисципліни, стадії розвитку учнівського колективу, наявність матеріальної бази тощо. Важливо передбачити якнайбільше практичних справ і залучення до їх виконання самих учнів.
Окремим розділом плану виділяється робота з батьками і громадськістю: тематика батьківських зборів і терміни їх проведення, робота з батьківським комітетом, відвідування сімей учнів, бесіди з батьками, форми й методи роботи з громадськістю для залучення її до виховної роботи з учнями класу.
Список використаних джерел:
1. Волкова Н. П. Педагогіка : навч.посіб. Київ : Академвидав, 2007. 616 с.
2. Книга класного керівника : Довідково-методичне видання / уклад. С. В. Кириленко, Н . І. Косарєва. Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. 560 с.
3. Фіцула М. М. Педагогіка. Київ : Академія. 2002.