Лісова Ольга Олександрівна
Здобувачка другого (магістерського) освітнього рівня вищої освіти
Науковий керівник:
к. пед. н., доцент,
доцент кафедри виховних технологій та педагогічної творчості
Резніченко І. Г.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Ефективність процесу морального виховання значною мірою залежить від узгодження зусиль усіх виховних інститутів і, насамперед, школи та сім’ї. Зміст «батьківської» освіти нині не завжди будується з урахуванням наукових досягнень та принципів гуманізму [3]. Це веде до переосмислення ролі взаємодії школи та сім’ї в моральному вихованні учнів. Із зростанням вимог суспільства до особистості, до підвищення її моральної культури виникла необхідність широких досліджень розвитку та функціонування морального виховання. Це особливо важливо, коли йдеться про молодший шкільний вік, коли закладаються моральні, соціальні та загальнолюдські основи особистості [1].
Єдність сім’ї та школи відіграє важливу роль у вирішенні завдань морального виховання молодших школярів. Сім’я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку людства. Функції сім’ї надзвичайно благородні і різноманітні: відтворення і продовження роду людського, виховання дітей, організація домашнього господарства та побуту, передача новим поколінням духовних і матеріальних цінностей та життєвого досвіду, підготовка молоді до сімейного життя [5].
У дослідженнях Т. Башинської зазначено, що видатний український педагог В. Сухомлинський вважав, що найважливішою роботою кожної сім’ї є творення майбутньої людини. Однією із серйозних причин, що в багатьох сім’ях заважають правильному вихованню дітей, педагог вважав недостатнє оволодіння батьками педагогічними знаннями. Успішне співробітництво з педагогами, на його думку, сприяє підвищенню рівня культури батьків і матерів, формуванню відповідальності за виховання дітей [1, с 49-55].
Для дитини сім’я стає тим середовищем, де вона отримує перші знання про навколишній світ, моральні норми, стосунки між людьми, де виробляються перші навички та звички, закладаються основи характеру та культури поведінки. Ціннісні орієнтації, що формуються у родинному колі, стають основою дитячого світогляду, моральних орієнтирів та життєвої позиції [2].
Сім’я є міні-моделлю суспільства, а тому і перша соціалізація дитини відбувається саме у ній. Умови, створені в родині, визначають подальше життя дитини. Той приклад, який подають батьки дітям, вони у повній мірі наслідують. Тому важливо, щоб цей приклад був позитивним, і діти могли в їхній поведінці спостерігати прояви чуйності, толерантності, порядності, чесності, доброзичливості [4].
У сім’ї відбувається первинне формування моральних якостей дитини, тут вона знайомиться з моральними нормами, прийнятими у суспільстві, формуються ціннісні орієнтації. Приклад взаємодії членів родини з оточуючими, їхні вчинки стають прикладом поведінки для зростаючої особистості.
Разом з тим аналіз досліджень показує, що розробка питань формування поглядів, переконань, системи морального виховання учнів на сучасному етапі потребує оновленого підходу з метою поглибленого вивчення зв’язків всіх виховних інститутів, зокрема взаємодії школи та сім’ї у моральному вихованні молодших школярів.
Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – наріжний камінь, який допоможе досягти головної мети. А саме підготувати дитину до самостійного життя та зробити учня компетентним.
Доведено, що однією з умов здійснення морального виховання молодших школярів є взаємодія закладу освіти та сім’ї вихованця. З’ясовано, що в умовах реформування освіти така взаємодія згідно із Законом України «Про освіту», Концепцією «Нова українська школа» реалізується як педагогіка партнерства, за умови якої спільна діяльність закладів освіти та сім’ї спрямована на формування всебічного розвитку молодшого школяра.
Одним із принципів нещодавньої шкільної реформи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже впливати на освітній та виховний процеси. Таким чином, спільні зусилля закладу освіти та сім’ї в моральному вихованні молодших школярів дадуть змогу сформувати життєві цінності, моральні норми та правила, здатності до роботі у команді, підвищення самооцінки зростаючої особистості.
Обов’язковими умовами для формування гармонійно розвиненої особистості є тісна взаємодія всіх освітніх та суспільних середовищ, в яких перебуває дитина. Такими середовищами виступають родина дитини та заклад освіти, в якому навчається молодший школяр.
У здійсненні виховання зростаючої особистості важливим є об’єднання зусиль сім’ї та школи. Адже педагоги є першими провідниками батьків у світ взаємодії з дітьми. На них (педагогів) покладено місію здійснити підготовку батьків до виховання дітей, навчити їх розуміти, чути дитячі проблеми задля вироблення спільної стратегії у формуванні гармонійно розвиненої особистості.
Взаємодія школи і сім’ї у процесі морального виховання молодших школярів має ґрунтуватися на таких принципах:
- Принцип узгодження ціннісних орієнтацій сім’ї і школи – побудова виховного процесу на основі спільно визначеної системи цінностей.
- Принцип єдності сімейного і шкільного виховання – дотримання єдиних вимог до виховання дитини.
- Принцип систематичності і послідовності – керівництво педагогічною освітою батьків і активне включення їх у діяльність з виховання дітей.
- Принцип рівноправного партнерства – врахування потреб і інтересів усіх учасників виховного процесу при плануванні виховної роботи.
- Принцип диференційованого підходу – врахування вікових, індивідуальних особливостей батьків та рівня їхньої педагогічної підготовленості.
- Принцип пріоритету довіри – організація роботи з батьками на основі щирої поваги до них незалежно від їхнього соціального статусу, що сприятиме встановленню довірливих стосунків між педагогами і батьками.
- Принцип гуманізму – ставлення до дитини як до найвищої цінності.
- Принцип добровільності – свобода участі батьків у виховній роботі освітніх закладів.
Також можна навести перелік видів співпраці сім’ї та школи : відкриті уроки, дні відкритих дверей, спільні екскурсії та поїздки, благодійні шкільні ярмарки та шкільні театральні постанови, святкові заходи приурочені певній даті. Таким чином можем сказати, що функції школи та сім’ї в питанні моралі та етики взаємодоповнюють одне одного, що створює оптимальні умови для організації їх взаємодії.
Сім'я є першою і найближчою соціальною середовищем для дитини. Існують дослідження, які підтверджують, що сімейне оточення має значний вплив на моральний розвиток дитини. Враховуючи це, співпраця між школою та сім'єю стає основою успішного морального виховання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Башинська Т. Способи організації взаємодії вчителя й учнів у навчально-виховному процесі початкової школи. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова: зб. наук. праць. 2016. № 3. С. 49-55.
2. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання. Школяр. 1997. С. 78-122.
3. Дем’янчук С. М. Організація роботи з батьками за законами співтворчості і співпраці. Київ, 2004. С. 46.
4. Поніманська Т. Люди і я. Світ дорослих як чинник соціалізації особистості дитини. 1999. № 8. С. 14-15.
5. Сухомлинський В. Духовний світ школяра. Радянська школа. 1976. Т. 1. С. 209–396.