Варениченко Анастасія,
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Реалії сьогоденного світу та України зокрема, характеризуються глобальними екологічними загрозами, серед яких парниковий ефект та зміна клімату, поширення кислотних дощів, втрати біорізноманіття, знеліснення, забруднення пестицидами та радіонуклідами тощо. Необхідність долати ці виклики зумовила становлення на теренах нашої держави випереджаючої екологічної освіти для сталого розвитку, головним завданням якої є розвиток особистості, здатної до повноцінної й активної життєдіяльності, постійного самовдосконалення, адекватного реагування на екологічні виклики ХХІ століття. Щоб адаптувати підростаюче покоління до умов життя в сталих моделях майбутнього, сучасна школа з початкової ланки повинна формувати в учнівської молоді екоантропоцентричні форми мислення і поведінки, забезпечувати високий рівень екообізнаності, володіння сучасними інформаційними та комунікаційними технологіями, виробляти уміння прогнозувати екологічні наслідки і планувати діяльність, навчати мислити і діяти творчо, креативно і критично, відповідально і свідомо. Для цього надзвичайно важливо навчити дітей не просто набувати знання та застосовувати їх на практиці, але, передусім, навчити їх хотіти вчитися, формуючи глибокий інтерес до пізнання навколишнього світу та його законів [1, с. 84].
Казка – потужний стимул для появи та розвитку пізнавального інтересу. Адже екологічні казки у яскравій, образній, захопливій формі, до того ж просто, ненав’язливо, доступно для молодшого школяра знайомлять його з різними екологічними ситуаціями, роз’яснюють суть та причини екологічних проблем, допомагають осмислити навколишній світ і взаємозв’язки в ньому, а їхні персонажі демонструють надзвичайно різноманітні способи взаємодії з оточуючим світом та моделі поведінки. Саме казка дозволяє змалечку сформувати у дітей первинні уявлення про добрі і злі, правильні та неправильні вчинки шляхом показу еталонів гарного і поганого поводження [2, с. 123].
Порівнюючи себе з уподобаними героями, учні вчаться позитивно сприймати себе, шанобливо ставитися і розуміти інших істот, долати труднощі, розв’язувати проблемні ситуації. Екологічні казки допомагають підвищувати обізнаність учнів, розвивати їхнє мислення та уяву, формувати світогляд. Застосовувати казку краще на етапі вивчення нового матеріалу, але можливо й для закріплення та поглиблення вивченого, для вироблення вміння оперувати набутими знаннями тощо. Нами було розроблено екологічну казку для стимуляції пізнавального інтересу та активізації пізнавальної діяльності учнів (3-4 кл.) в позакласній роботі. Екологічна казка „Вода ‒ джерело життя на Землі” (заняття „Охорона рослинного і тваринного світу”).
Жив був Заєць. Якось у похмурий день він вирішив прогулятися по рідному лісі. Накрапував дощ, але прогулянку це нітрохи не псувало. Гуляє собі Зайчик і зустрічає друга Їжачка, який скрутився клубком: ані голови, ані ніжок.
Привіт, Їжачку! Та чого ти такий сумний?
Здоров будь, Зайчику! А чому радіти ‒ погода огидна, бачиш, дощ іде.
А ось уяви, Їжачку, що буде з лісом, з нами, якщо завжди сяятиме сонце і взагалі не буде дощів.
Мабуть, буде чудово, можна гуляти, співати, радіти життю!
Ти помиляєшся. Без дощу в лісі все живе – дерева, трава, квіти – засохне і загине.
Та ну! Не вірю, Заєць, я тобі.
Нумо, перевіримо!
Як ми будемо це перевіряти?
Дуже просто, ось тримай, Їжачок, букет квітів, я тобі їх дарую!
Дякую, Зайчик, ти справжній друг!
А тепер і ти мені подаруй квіти.
Із задоволенням! На, тримай.
А кожен з нас піде додому. Я свої квіти поставлю у вазу з водою. А ти, Їжачок, теж постав букет у вазу, але води туди не наливай.
Добре. Зробимо, як ти пропонуєш.
Через три дні Зайчик знову вийшов на прогулянку. Світило яскраве сонце, його промінчики зігрівали все навкруги. Але дружок, Їжачок, знову похмурий.
Їжачок, чому знову сумуєш? Поглянь, сонечко світить, пташки співають, метелики пурхають. Невже тебе це не радує?
Та чому ж радіти. Мені так шкода, адже квіти, які ти мені подарував, засохли.
А ти зрозумів, Їжачок, чому твій букет засох?
Тепер я все розумію. Квіти загинули, тому що у вазі не було води.
Так друже, все живе потребує води, а без неї гине. А дощ – це крапельки води, які тамують спрагу квітів, дерева, твою і мою. Тому і дощику, і сонечку треба радіти.
Дякую, я все зрозумів. Давай разом мандрувати лісом і отримувати задоволення від всього навколо! Бо природа дуже мудра, і все передбачила, щоб нам жилося добре.
Головним принципом успішного навчання є опора на пізнавальні інтереси дітей, які є потужним стимулом навчання та генератором їхньої пізнавальної активності. Зроблені на підставі аналізу теоретичних засад дозволяють констатувати, що екологічні казки є важливим педагогічним інструментом формування пізнавального інтересу учнів початкових класів.
Список використаних джерел
1.Мелаш В. Д. Концептуальні підходи екологізації культурно-освітнього простору майбутніх педагогів / В.Д. Мелаш, А.Б. Варениченко // Проблеми підготовки сучасного вчителя: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / ред. кол. : Побірченко Н. С. та ін. – Умань: ФОП Жовтий О. О., 2014. – вип. 10. – Ч. 1. – С. 83-88.
2.Мелаш В.Д. Екологічна казка як засіб формування екоетичних понять у молодших школярів / В.Д. Мелаш, Л. В. Приступа // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету: зб. наук. праць / ред. кол.: С.Н. Прийма (голов. ред.) та ін. – Мелітополь: Вид-во „Мелітополь”, 2013. – (Серія „Педагогіка”; вип. 1 (10)’2013. – С.122-125.