Пришляк Вікторія,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. б. н., доцент Голуб В. М.
Учні молодших класів українських шкіл починають опанування елементів біологічних знань на уроках природознавства, основ здоров’я і продовжують у п’ятому класі в процесі вивчення навчального предмета «Природознавство». Особливістю біологічного компонента курсу природознавства є те, що з одного боку він забезпечує узагальнення і систематизацію знань про живу природу, з іншого – створює понятійну й діяльнісну основу вивчення біології.
Пропедевтика у навчанні пов’язана з дидактичними принципами наступності, послідовності, системності. Наступність здійснюється «…при переході від одного уроку до наступного (тобто у системі уроків), від одного року навчання до наступного. Досягнення наступності у шкільній практиці забезпечується методично обґрунтованою побудовою програм, підручників, дотриманням послідовності руху від простого до складнішого у навчанні і взагалі усією системою методичних засобів» [1, c. 227].
Послідовність і системність у навчанні дозволяють усунути суперечність між необхідністю формування предметних знань і умінь і необхідністю формування цілісної картини світу. Реалізація послідовності полягає в тому, що в навчальному матеріалі кожний його наступний елемент спирається на попередній. Це забезпечує підготовку суб’єкта навчання до сприймання і засвоєння нового. Реалізація принципів наступності, послідовності та системності передбачає тематичну й хронологічну узгодженість програм і підручників, виділення основних структурних елементів курсу, розділів, тем, які мають наскрізний характер на різних етапах і ланках освіти.
Таким чином, пропедевтика слугує важливою умовою наступності, послідовності й системності у біологічній освіті і передбачає реалізацію зв’язків і в змісті навчального матеріалу, і в організації видів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Природознавство ‒ предмет, який завершує природничо-наукову складову предмета «Природознавство» початкової школи і є пропедевтикою для систематичних курсів фізики, хімії, біології, географії, астрономії, екології в основній школі, поєднуючи в собі елементи знань з даних предметів.
Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю.
Згідно з новою редакцією Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти мета навчання природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно-орієнтованого навчання.
Основні положення Державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо-наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання.
Державний стандарт зобов’язує забезпечувати практико-орієнтовану діяльність учнів з вивчення визначених питань, соціальну та особистісну значимість цієї діяльності. У рамках практичної діяльності школярів з вивчення і збереження природи рідного краю, спостереження й оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні до природного середовища. Усе це підвищує виховний потенціал природничої освіти [2].
Оволодіння учнями окремими прийомами дослідницької діяльності є найістотнішою функцією природознавства як пропедевтичного природничого курсу.
Обов’язковими способами діяльності учнів молодших класів на уроках природознавства є впізнавання, спостереження, опис, порівняння природних об’єктів, вимірювання, проведення дослідів.
Пропедевтичну функцію до вивчення географії забезпечують такі теми: «Моя країна ‒ Україна» (1 клас), «Вступ» (2 клас), «Вода. Повітря. Гірські породи. Ґрунти» (3 клас), «Наша Батьківщина ‒ Україна», «Природа материків і океанів» (4 клас).
Підготовку учнів початкових класів до вивчення астрономії забезпечує тема «Наша адреса у всесвіті» (4 клас).
Підготовкою до вивчення хімії та фізики є тема «Тіла і речовини» (4 клас).
Підготовку до вивчення екології забезпечує тема «Сонце ‒ джерело життя на Землі» (3 клас).
Пропедевтичну роль до вивчення біології виконують наступні теми: «Світ в якому ти живеш», «Світ живої і неживої природи», «Рідний край» (1 клас), «Природа восени, взимку, навесні, влітку» (2 клас), «Рослини, тварини і середовища їх існування» і «Людина та її організм» (3 клас).
Список використаних джерел
1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/462-2011-п.